Сообщить об ошибке!

Регистрация нового пользователя!

Логин:

Пароль:

Повторите пароль:

Електронный ящик:

Вход в систему!

Введите свой логин:

Пароль:


тел.: +38(067) 804-79-62
e-mail: bokov.net.ua@i.ua
в базе: 77960 работ(а,ы)
Видео инструкция по использованию сервиса продажи работ. ЖМИ!
Про особливості комп'ютерного дискурсу (курсова)
курсовая‚  32 стр.
Просмотров: 103 | Скачиваний: 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА   РОБОТА

з мовознавства

на тему:

ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ

 

 

 

 

 

 


ПЛАН

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. Загальні питання неформального мовлення

Сленг і жаргон як джерела поповнення і рушії розвитку мови

Сучасний стан питання вивчення неформального мовлення

Розділ 2. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу

Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови

Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури

Основні способи творення української комп'ютерної лексики

РОЗДІЛ 3. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі

Загальні характеристики комп'ютерного спілкування

Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу

Висновки

Анотація

Бібліографія

Додатки

 

 

 

 

 


Вступ

У сучасному суспільстві, де розширюються міжнародні контакти на різних рівнях і в різних областях економіки, зростає роль використання комп'ютерів і глобальної системи Інтернет. Дане дослідження присвячене вивченню особливостей комп'ютерного дискурсу.

Комп'ютерний дискурс виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 року. Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі верстви населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних висловів, визначають моду на них серед користувачів.

Мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп'ютерників складає теоретичний і практичний інтерес.

Розгляду саме цього питання і присвячена дана робота. І щоб повною мірою відповісти на всі поставлені запитання, спершу слід розглянути, у чому ж таки полягає феномен комп'ютерного дискурсу.

З огляду на це, об'єктом нашого вивчення є комп'ютерне спілкування, що трактується як комунікативна подія, здійснювана за допомогою чи пов'язана з роботою комп'ютера.

Як предмет дослідження розглядаються мовні характеристики комп'ютерного спілкування.

Мета дослідження – виявити лексичні особливості комп'ютерного дискурсу.

Для розв'язання поставленої мети формулюються такі завдання:

1) визначити поняття "комп'ютерний дискурс" і його місце в системі понять лінгвістики тексту;

2) встановити ознаки, типи і жанри комп'ютерного дискурсу;

3) охарактеризувати найважливіші лексичні особливості комп'ютерного спілкування.

Актуальність даної роботи продиктована такими моментами:

1) вивчення видів мовного спілкування перебуває в центрі уваги різних галузей лінгвістики, проте ознаки комп'ютерного дискурсу досі залишаються поза увагою дослідників;

2) комп'ютерне спілкування стає все більш поширеним видом комунікації, тоді як типи і жанри комп'ютерного дискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі недостатньо;

3) комп'ютерне спілкування в україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення, за нашими даними, ще не піддавалося спеціальному дослідженню.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній встановлено лексичні ознаки комп'ютерного дискурсу; виявлено графічні та лексичні особливості комп'ютерного дискурсу.

Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть бути враховані при розробці рекомендацій для оптимізації комп'ютерного спілкування, у тому числі в рамках міжкультурної комунікації.

Матеріалом для дослідження послужили словникові статті, тексти електронних повідомлень та комп'ютерних конференцій, а також записи фрагментів усного мовлення користувачів та спеціалістів-комп'ютерників.

Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, присвячених відповідно загальним питанням неформального мовлення, лексико-стилістичним особливостям комп'ютерного дискурсу, визначенню місця комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі та висновків. Робота також містить список використаних джерел і 3 додатки, що ілюструють теоретичні та практичні матеріали дослідження.

 

РОЗДІЛ 1.

Загальні питання неформального мовлення

Сленг і жаргон як джерела поповнення і рушії розвитку мови

Аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови, Олександр Левінтов у статті "Пахани і пацани"1 окремо зупиняється на такому парадоксальному факті, як опір розвиткові мови з боку її найбільших поборників: "Чомусь вважається, що мова, в основному, розвивається сама по собі, з властивою їй містичною і міфічною суб'єктністю. Вважається також, що вона вбирає в себе інші мови за рахунок комунікацій, у нашу добу все більш технічних.

Усілякі зміни в мові викликають лють і цькування з боку ревнителів мови. Це дуже дивно – лінгвісти і філологи, педагоги і дослідники, які відносять себе до ревнителів мови, першими ополчуються на поновлення мови й одночасно пишаються її динамічністю і тим, що "мова розвивається".

Для ілюстрації автор наводить цитату з М.Горького (стаття "Про мову")2: "З найбільшою прикрістю доводиться зазначати, що в країні, яка так успішно – у загальному – сходить на вищий щабель культури, розмовна мова збагатилася такими недоречними слівцями як, напр., "мура", "буза", "волинити", "шамати", "дай п'ять", "на великий палець із присипкою", "на ять", і т. д. і т.п."

Подібне "занепокоєння" можна знайти у Федора Гладкова: "У нашому соціалістичному суспільстві ще не витравлена зараза лихослів'я... Особливо тяжко, коли вправляються в доборі лихих слів, не соромлячись вуличного натовпу, підлітки".3

Вступаючи у полеміку із згаданими авторами, О.Левінтов стверджує, що мова сама по собі розвиватися не може, і що діти відіграють основну роль у розвитку мови. Найяскравіше це явище проявляється на зламі епох, у періоди воєн та революцій. Тоді "надані самі собі і стихіям вільного існування, діти, як голодні вовченята, починають хапати будь-які мовні кусні, поглинають будь-що, зовсім не страждаючи нетравленням шлунку (чи мови?) і при цьому винятково вільно займаючись словотвором і навіть граматичними іноваціями".

Обстоюючи історичну функцію дітей у формуванні мови, автор цитує О.Єсперсена: "У скандинавських мовах доба вікінгів є, очевидно, періодом, що породив найзначніші лінгвістичні зміни. Але якщо я не помиляюся, то причина цього не в героїчному характері епохи і не в бурхливому зростанні самоповаги і самоствердження, як це іноді відзначали. Більш прозаїчна причина полягає в тому, що чоловіки були відсутні, а жінки були змушені займатися іншими справами, а не мовним вихованням своїх дітей. Я також схильний думати, що та неперевершена швидкість, із якою, протягом останніх ста років, вульгарне мовлення англійських міст відійшло від мови освічених класів..., має своїм природним поясненням винятково тяжкий стан дітей промислових робітників у першій половині минулого сторіччя".4

Для підтвердження тези про роль дітей у процесі розвитку мови О.Левінтов аналізує три віхи в історії Росії, кожна з яких характеризувалася помітними "ненормативними" зрушеннями у мові. Так, у післяреволюційній Росії нову лінгвістичну хвилю вніс клас безпритульних, за чисельністю порівнюваний із класом пролетарів або прошарком інтелігенції. "За різними даними, кількість дітей, які потребували негайної допомоги держави, складала у 1921 4—6 млн. чол., у 1923 — 2,5—4 млн.",5 або близько 5% усього населення країни.

Саме до цього періоду автор відносить виникнення унікального феномену суміші жаргону ("секретної" мови закритих товариств і груп) із сленгом – принципово відкритого мовлення як способу самовираження. Цей феномен виражався, з одного боку, як доступна, природна і загальновживана мова всіх прошарків суспільства, з другого боку – як мова, що зробила всю країну закритою за залізною завісою стороннього розуміння. Ця мова "стала, насамперед, мовою молодих, яка, то мімікруючи під ленінсько-сталінські політичні лайки і паплюження, то вибухаючи у сутінкках Гулага розсипами нових слів і побудов, почала формувати новий тип людей – "радянську людину". Ця мова виникла як опора подвійної (політичної і кримінальної) моралі і сама стала закваскою нового суспільства, що існує в лещатах антиправової, але поліцейської держави".

Другу хвилю О.Левінтов пов'язує з Другою світовою війною, коли майже усе повторилися знову: казенні діти (суворовці і нахімовці), безпритульність, сирітство. "Вплив війни і пов'язаних із нею бідувань позначається, на жаль, і на іншому. У хлопчиків була перерва в навчанні. Вони тинялися з міста в місто, були в евакуації, і не завжди в батьків вистачало часу стежити за правильним розвитком дітей. У багатьох мовлення страждає хибами проти законів мови, воно неохайне, уривчасте, перевантажене зайвими словами".6

Третя хвиля виявилася найпотужнішою і найбільш тривалою. Вона почалася з перебудовою і наступною відверто кримінальною демократизацією і тягнеться вже понад десять років. За цей час повалилася не тільки радянська держава, але й невідривні від неї поняття "радянський народ", "радянська мораль". Батьки виявилися переважно моральними банкрутами в очах своїх дітей. Тепер ми маємо справу з моральним сирітством цілого покоління – явищем набагато страшнішим, ніж може здатися. "Це покоління сиріт при живих батьках. Якщо у двох попередніх хвилях знедоленому дитинству і його мові була протипоставлена офіційна мораль, то тепер нічого такого немає, а засоби масової інформації працюють відверто і самовіддано не проти, а за – моральну вседозволеність, нову мову, за перетворення її на рідну мову нового покоління. "Стрілка", "тусовка", "стволи", "путана", "зелень" – усе це линуло із зон і "малин" у газети і на телебачення, обговорюється і використовується гумористами, політиками, правителями, бізнесменами, оглядачами".7

Ситуація набуває все більшої серйозності, оскільки діти перебудови (кінця вісімдесятих) сьогодні вже вступили у фертильний вік (вік активного відтворення), і їхні діти знають тільки цю і ніякої іншої мови. Цінністю для багатьох молодих людей стала девіантна поведінка. Часто молода людина максимально уподібнюється до уявної зовнішнішності в'язня та злочинця (дуже короткою стрижкою, татуюванням). Ці нові діти однаково успішно використовують у розмові "пацан", "чмо", "чорний нал", "крутo", "броузер", "думм-думм", "кенсел" та іншу кримінально-комп'ютерну говірку.

Таким чином, стрімкі соціальні процеси неодмінно призводять до відчутних змін у стилістиці усного і писемного мовлення.

 

Сучасний стан питання вивчення неформального мовлення

Останні роки позначились новими тенденціями в дослідженні неформального мовлення взагалі і молодіжного зокрема (див. Додаток 2). Його почали вивчати в контексті мови міста8. Питання культури мовлення в дослідженнях цього періоду практично не обговорюються; термін "жаргон" цілком втрачає зневажливий значеннєвий відтінок9.

Проте, на даний час кількість наукових праць, присвячених молодіжному розмовному мовленню, значно скоротилася. Так, К.Бабіна, розглядаючи історію цього питання у Росії, зазначає, що якщо в 1997 році в Російську Державну бібліотеку надійшло вісім дисертацій на цю тему, то в 1998 – дві, а пізніше – жодної (дані на кінець серпня 2000 р.). Періодичні видання і збірки філологічних праць відзначають схожу тенденцію.10

Схожу невтішну картину можна простежити і в Україні. Серед філологічних праць вивченню окремих питань функціонування молодіжного дискурсу присвячено дисертаційні дослідження О.Л.Шинкаренко11, Н.О.Шовгун12, Т.С.Бакіної13, Т.М.Бурди14, Ж.Д.Горіної15. Мовні засоби зниженого стилю розглядаються на аналізі публіцистичного дискурсу в роботі І.О.Соболєвої16. У Національній бібліотеці ім. В.І.Вернадського наявна одна дисертаційна робота К.А.Іванової в галузі соціології, що розглядає міжкультурну комунікацію в українському вузі.17

Що ж стосується особливостей комп'ютерного дискурсу, то в НБУ ім. В.І.Вернадського зареєстровано лише одне філологічне дослідження А.О.Ніколаєвої.18 Тут термінологічну лексику програмування розглянуто як складний комплексний об'єкт і проаналізовано як систему. Визначено тематичні групи номінацій комп'ютерної галузі, описано словотвірні процеси у терміносистемі. Виявлено специфіку лексико-семантичних ознак дослідженої термінології.

При цьому, незалежно від способу збору, опрацювання й оприлюднення матеріалів щодо вивчення молодіжної розмовної мови, міської говірки, спеціальних жаргонів і т.п., сучасні дослідники потрапляють у створену їхніми попередниками величезну мережу термінів, що часто замінюють і доповнюють один одного.

Таким чином, розвиток мови відбувається за певними закономірностями, дія яких проявляється найяскравіше на зламі епох, у періоди воєн та революцій. Основну роль при цьому відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення, охочий до всього нового з одного боку і охоплений одвічним прагненням до самобунтості та соціального виокремлення – з другого. У наш час стрімкі соціальні процеси неодмінно призводять до відчутних змін у стилістиці усного і писемного мовлення, і тому вивчення неформального мовлення заслуговує на особливу увагу з боку дослідників.


Розділ 2. ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ Особливості комп'ютерного дискурсу

Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови

Розглядаючи мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів, О.Д.Пономарів відносить їх до соціальної підсистеми мови, яка характеризується обмеженістю функціонування лексики.19 А саме, автор зазначає, що Словниковий склад сучасної української мови має загальнонародний фонд, яким однаково користуються всі носії, незалежно від місця мешкання, фаху, способу життя, суспільного становища, освітнього рівня, віку й статі. До цього фонду належать слова, відомі всім, хто володіє літературною мовою.у лексиконі представників кожної групи населення є специфічна лексика, властива тільки їм, тобто мовлення окремих професійних і соціальних груп населення має специфічні риси в доборі й використанні слів.

При цьому обсяг лексикону певної соціальної або професійної групи визначається ступенем відособлення її від решти носіїв мови. На лексичні особливості мовлення впливає рід занять людини, коло її інтересів, середовище, з якого вона вийшла чи до якого належить; навіть те, з ким і де відбувається розмова.

Лексика обмеженого функціонування традиційно поділяється на професіоналізми, жаргонізми й арготизми.

Професіоналізми (лат. professio "заняття, фах") — це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. За межами даного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.

Лексика різних професійних груп характеризується низкою специфічних рис. До професіоналізмів належать:

назви знарядь виробництва та їхніх типів і частин (пень/пеньок; дюрик; слоник; тачка/комп/компутер; камінь; мозок; проц; клава/клавка/клавір/кібарда; залізо; сідюк);

назви трудових процесів (закачати/стягнути, законектитись/залогінитись, відстрілювати трабли);

різних гатунків або типів сировини чи продукту (шароварне/фріварне забезпечення; Вінда/Юнікс);

спеціальні професійні вислови (інсталяція системи, дефрагментація диска) тощо.

З-поміж професіоналізмів можна виділити такі види:

науково-технічні (магнітна пам'ять, модульний принцип, ІВМ, RAM, інтерфейс, оверлей, стандартне програмне забезпечення, волоконнооптичний кабель, авто-клавіша);

професійно-виробничі (обновити, (пере)завантажити; зовнішній пристрій; буферний пул; бек файл);

просторічно-жаргонні (кракозябли/крякозяблики – неправильно відображені шрифти кирилиці, аутглюк – програма Outlook Express, фотопоп Adobe Photoshop, пожмакер Page Maker, Король Дров Corel Draw).

Значна частина професіоналізмів — неофіційні розмовні замінники термінів (баг, глюк). Професіоналізми не становлять чіткої системи, тоді як терміни є систематизованими (кодифікованими) назвами понять. Професіоналізми виникають у тих галузях, де заскладна, або навпаки — не зовсім сформована термінологія, там, де особливої термінології не може бути (зведена системна панель; автоматичний послідовно керований калькулятор; IMAP (Internet Message Access Protocol) – протокол доступу до повідомлень в Internet").

Здебільшого професіоналізмами є слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні у мовленні комп'ютерників:

аборт – аварійне завершення програми;

висіти [зависнути] – бездіяльний стан програми або комп'ютера в результаті збою у виконанні програмного коду;

вікно – прямокутна частина екрана дисплея, що використовується для відображення стану активної програми;

вірус – деструктивна програма, що проникає в систему без відома користувача (через Інтернет або дискети);

дерево – структура розташування директорій на сервері;

камінь - процесор (виготовлений на кремнієвій - кам'яній – основі);

кишеня – кеш-буфер (cash buffer);

лазер – лазерний принтер;

мило – електронна пошта, e-mail;

стерти – знищити (файл, програму);

кілограм/кілометр – 1 кілобайт інформації (1024 байти);

метр – 1 мегабайт (1024 кілобайти);

гектар – 1 гігабайт (1024 мегабайти)

(Загадка: що більше за об'ємом: кілограм, метр чи гектар? Коментар: користувач-початківець думає, що в кілобайті – 1000 байт, а користувач зі стажем – що в кілометрі – 1024 метри).

Професіоналізми творяться також усіченням основ:

копм – комп'ютер; кібер – кібернетик; інет – Інтернет; прога – програма; проц – процесор;

скороченням слів та словосполучень:

біоробот – біологічний робот; лазер – лазерний принтер; ICQ (I seek you - я шукаю тебе) – система швидкого обміну повідомленнями через Інтернет; сисадмін – системний адміністратор.

Професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де є на це потреба.

Найчастіше професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей даної професії. Тут вони виконують важливу номінативно-комунікативну функцію, бо точно називають кожну деталь виробу чи ланку технологічного процесу і в такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній формі професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців, наприклад, у буклетах, інструкціях, порадах:

 

В14 backup [резерв: резервувати] Копія програми, диска або даних, що створюється з метою архівації або захисту цінних файлів віл пошкоджень. Деякі прикладні програми автоматично створюють резервні копії файлів даних, зберігаючи як поточну, так і попередню версії на диску. Користувачам комп'ютерів слід також створювати резервні копії програм або даних, котрі не можна легко відновити.

Як дієслово, — має значення "резервувати", тобто створювати резервну копію. В інших випадках означає повернення до попереднього стійкого стану, в якому відомо, що база даних буде повною та послідовною.20

Найбільше інформації професіоналізми несуть тоді, коли ними користуються фахівці. В нехудожніх стилях професіоналізми виконують номінативну функцію або дають об'єктові назву і певну характеристику:

Якщо в мережі є комп'ютер, з якого черпають інформацію робочі станції, то такий комп'ютер називають сервером, робочі станції – клієнтами, а з'єднання – мережею типу клієнт-сервер.21

У публіцистичних жанрах, близьких до художнього стилю (нарис, памфлет, фейлетон) можуть уживатися як засіб іронії чи сатири:

- Рухаєшся, як стара корова! - кричав я до неї.

- Бо маєш мало РАМу! - таким самим тоном, але більш єхидно вона відповідала.

Та не так дуже й мало - 160МВ! А та корова говорить, що то замало! Тоді пам'ять до iBook-a була дорогою, і ми знову розійшлися, але вже з моєї ініціативи.

Жаргонізми. На відміну від експресивно нейтральних професіоналізмів у розмовному мовленні будь-якого професійного середовища завжди є певна кількість емоційно забарвлених слів: материнка (материнська плата), тачка (комп'ютер), висіти (не працювати), оверлок (розгін процесора на частотах, що перевищують його технічні характеристики, заявлені виробником), глюк (збій або помилка). Це професійні жаргонізми — емоційно забарвлені слова, які становлять спеціалізацію носіїв мови. Професійні жаргонізми мають експресивно нейтральні відповідники в загальнонародній мові. Вони належать до лексики обмеженого функціонування, для якої характерне забарвлення нелітературності. Охоплюють невелике коло понять і предметів. У ширшому значенні жаргон уживається в мовознавчій літературі для називання не професійного, а соціального відгалуження від загальнонародної мови.

Жаргон (франц. jargon, первісно – пташина мова, цвірінькання, незрозуміла мова, віл галло-роман. garrire – базікати; див. також Додаток 1) - один з різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, фразеології, іноді й особливостями вимови. У широкому розумінні жаргоном часом називають мову неосвічених верств суспільства, зокрема спотворену міжмовною інтерференцією.22

Як відгалуження від загальновживаної лексики жаргони не мають власної фонетичної та граматичної систем.

Найбільше жаргонізмів — це слова загальнонародної мови, вжиті в специфічному значенні:

гребти гвинтом – про інтенсивну/довгу роботу жорсткого диска, що не дає очевидних результатів;

вбити – знищити (файл);

кольоровi дрова, король дров – програма Corel Draw;

круте залізо – найсучасніше комп'ютерне обладнання;

лопухи – великі навушники;

мама, мамка - материнська плата;

нафарширований ("повний фарш") – комп'ютер з найсучаснішою апаратною системою та програмним забезпеченням;

пень – процесор типу Pentium.

 

Крім того, це деформовані загальновживані слова:

видима карта – відеокарта;

кабло кабель (з'єднання);

компутер, компухтер – комп'ютер;

файло – файл;

запозичення:

баг (bug) – помилка в програмному коді;

софт (soft ware) – програмне забезпечення;

утиліта (utility) – допоміжна програма;

юзер/усер (user) – користувач;

калькування:

еразити (erase)– знищити (файл);

контроль-брик (Ctrl-Break) – тимчасове переривання виконання програми;

кришити (crash) – несанкціоновано отримати доступ;

мессага (message) – повідомлення;

юзати (use) – використовувати.

 

Таким чином, специфічна лексика жаргону загалом грунтується на загальнонародній мові і відрізняється від неї експресивною метафоризацією загальновживаних слів (огризок – комп'ютер фірми Макінтош; назва походить від логотипу у формі надкушеного яблука; презерватив – антивірусна програма; жорнувати - про інтенсивну роботу жорсткого диска), усіченням чи спотворенням слів (соляра - операційна система Solaris; сервак – сервер), своєрідним словотворенням (висюк – збій у виконанні програмного коду).

Психологічною основою виникнення жаргону у певних групах носіїв мови є їх бажання бути дотепними, прагнення вразити співрозмовників свіжістю та яскравістю висловлювання, виявити зневагу або байдужість до предмета висловлювання, уникнути звичних, затертих слів і виразів.

Багато жаргонізмів і професіоналізмів має інтержаргонний характер. Інтержаргон – це один із соціальних варіантів мови, який об'єднує в собі частину слів кожного жаргону. Ці лексеми вживаються в різних жаргонах і є зрозумілі їх носіям.23 Проникаючи в розмовну мову, деякі слова жаргонного вжитку з часом стають набутком експресивного словника загальнонародної літературної мови як засобу типізації, що зумовлюється взаємодією двох тенденцій у функціонуванні мови — нейтральності і експресивності, стилістичного варіювання назв того самого поняття. Наприклад, глючити у комп'ютерному жаргоні має значення працювати з помилками; у ширшому вжитку – виходити з ладу, втомлюватись.

Специфічною рисою жаргону є його відкритий характер. На відміну від нього, арго (франц. argot — жаргон, первісно — жебрацтво; див. також Додаток 1) — умовна говірка певної соціальної групи з набором слів, незрозумілих для невтаємничених у справи цієї групи. В основі арго звичайно лежить загальнонародна мова та її граматична система, проте воно істотно вирізняється словниковим складом. Якщо жаргон — суспільна забава, мовна гра, підпорядкована бажанню посилити експресію, то арго є засобом спілкування антисоціальних елементів, що хочуть приховати свої наміри від решти членів суспільства. Це своєрідний мовний код.

Виникнення арго пов'язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників бродячих торгівців, жебраків та ін, які з метою самозахисту та відособленості від решти суспільства і збереження своїх професійних таємниць створювали спеціальні мовні коди.

В.Єлістратов у своїй роботі "Арго і культура" спробував представити мову як єдине ціле і "показати, що арго є складною і невід'ємною частиною не тільки будь-якого людського життя, людської поведінки, але і всіх тих атрибутів "високої" культури, що у повсякденній свідомості вже ніяк не співвідносяться з настільки "низькою" матерією, як арго".24

В.Єлістратов під арго розуміє "систему словотворчості, систему породження слів, виразів і текстів, систему прийомів поетичного мистецтва, коротко кажучи, поетику, різновид поетики ... Арго – це не тільки "соціальний діалект" ... арго – одиниця взаємодії мови і культури".

На думку дослідника, "існують тисяча, десятки і сотні тисяч різноманітних арго, що не мають між собою ніяких чітких, визначених меж ні в часі, ні в просторі, ні в соціальній ієрархії". При такому підході виходить, що в мові як такій немає і ніколи не було нічого крім численних арго, що постійно пульсують, підтримують його відновлення. А це, як і в будь-якого організму, свідчить про її, мови, життєдіяльність. Тому дослідник вважає арго структуруючим чинником національної мови.

Арго, згідно з концепцією В.Єлістратова, протягом свого існування переживає три етапи: арго як закрита система (Герметичний комплекс), арго як напіввідкрита система (Кінічний комплекс) і арго як відкрита система (Раблезіанський комплекс). У першому періоді арго гранично відособлене, езотеричне; воно відхиляє усе і всілякі контакти мовних одиниць "на вхід або ж на вихід". Проте, "образно кажучи, будь-яке герметичне мовне утворення рано чи пізно занедужує клаустрофобією". Відбувається "плебеїзація" герметичного арго. Воно "ніби лускає, розбризкуючи колишні арготизми в навколишньому просторі мови". Народжується "кінічне" арго, яке щомиті відкривається, "побудоване на найтонших нюансах мови, на оказіоналізмах і аномаліях". Далі арго рухається до сміхового олюднення світу і в такий спосіб від відособленості приходить до народного сміху, розчиняючись у стихії зниженого розмовного мовлення.

В українській мові здавна відомі арго сліпих кобзарів і лірників – так звана лебійська або шлепецька (сліпецька) мова, а також кушнірів, кожухарів, шаповалів, рашевців (бродячих торгівців) тощо.25 Сьогодні ж кожен користувач комп'ютерного середовиша, так чи інакше, зустрічається з особливою субкультурою так званих хакерів, у якій є свої міфи, свої герої, злодії і, звісно, своя особлива мова. Варто нагадати, що поширений в Інтернеті файл "Jargon File" зіграв вирішальну роль у поширенні мови хакерів і їхньої культури. Особливий вокабуляр хакерів об'єднує їх, допомагає ідентифікувати становище в товаристві їхніх окремих представників, обмінюватися інформацією і розпізнавати чужинців.

Для мови хакерів характерна велика розмаїтість відтінків, що відбивають психологію людей, які нею користуються. Характерною рисою хакерів є гра слів. Їхні інновації або лінгвістичні знахідки відбивають незвичні сполучення слів або стилів і використовуються не тільки для порозуміння обмеженого кола осіб, але і, схоже, для власного задоволення.26

Деякі механізми походження лексики хакерів відмінні від етимології стандартної лексики. Для мови хакерів характерне створення своїх структурних утворень, як-от: контамінованих елементів, дериватів із незвичними суфіксами, скороченнями, редуплікативних, римованих та ін. нестандартних елементів.

Джерелом виникнення стилістично знижених слів, які є вторинними одиницями номінації, слугує здебільшого та сама лексика літературного стандарту, використання якої в переносних, знижених значеннях характеризують нестандартну лексику в цілому. Похідні нелітературні слова, як правило, утворюються за моделями літературного стандарту. Тобто, у хакерському арго найуживаніші в загальнонародній мові слова мають свої специфічні відповідники. Серед них є незначна частина утворень від іншомовних коренів. Решта ж слів є утвореннями з прозорою чи не зовсім ясною внутрішньою формою і своєрідною будовою, невідомими в загальнонародній мові або деформованими шляхом заміни звуків, додавання, усічення чи перестановки складів тощо словами загальнонародної мови. Словозміна і утворення префіксованих форм вибуваються за законами загальнонародної мови.

Хакери користуються для спілкування так званими жаргонними термінами, характерними ознаками яких є особливості дефініції; так кожен жаргонний термін потребує відносного тлумачення, а не синонімічного визначення, характерного для жаргонізмів. Наприклад, іменник дедлок (Deadlock) означає ситуацію, коли два або більше процеси або користувачі не можуть продовжувати роботу, гру і т.п., тому що кожен чекає дій від іншого.

Існує декілька стандартних засобів утворення жаргонних конструкцій характерних для мови хакерів. Сюди входить подвоєння дієслова, коли після завершеної фрази іде незалежна конструкція, що складається з двох однакових дієслів, які звучать як вигук, але не завжди мають знак оклику. Дуже часто ці конструкції складаються з англійських звуконаслідувальних дієслів, наприклад: "Bang, bang" або "Quack, quack". У деяких подібних конструкціях дієслова набувають додаткових або абсолютно нових значень, ніяк не пов'язаних з основним значенням дієслова.

Таким чином, мова хакерів – це свого роду професійний жаргон, де словниковий запас постійно поповнюється й удосконалюється і де норми термінологічно замкнутої лексичної системи сполучаються з професійною нормою жаргону. Співіснування цих двох професійних норм призвело до утворення професійної форми повсякденного невимушеного спілкування, де має місце літературно-професійне мовлення, побутово-професійне і фамільярно-професійне або жаргон.

Згідно з висновком В.Єлістратова, арго "відбиває не тільки застиглу, завершену культуру, але і культуру в її динамічному розвитку. Арго – це мова людей, що знаходяться в процесі творення культури ... арго – це чернетка майбутньої культури". У зв'язку з цим, автор сподівається, що наука про арго – аргологія – "посяде гідне місце в науці про людську мову і людську культуру".27

 

Узагальнюючи вищеподане, можна зробити такі висновки:

- арго — це особлива лексично-семантично-словотвірна система;

- арго використовують з метою ідентифікації групової належності співбесідника та конспірації мовлення;

- арготизми мають особливе емоційно-експресивне забарвлення.

Як зазначає Тарас Ілик у статті "Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення"28, у наш час кількість власне арготичних слів (відомих обмеженому колу людей) дуже мала і, отже, можна вести мову тільки про арготичні підсистеми в межах жаргонів., що цілком справедливо для мови хакерів як арготичної підсистеми у межах комп'ютерного дискурсу.

Розглядаючи сленг (англ. >

Проаналізувавши це визначення, Т.Ілик робить висновок, що термін "сленг" вживається на позначення тієї ж групи лексики, яку позначають терміном "жаргон", тільки це його англійський відповідник.

Подальший аналіз терміна "сленг" Т.Ілик ґрунтує на визначенні лінгвіста С.Стойкова, який позначає ним групові (корпоративні) говірки, які виникають у людей, що змушені жити разом (мисливці, рибалки, військові, моряки і под.), і зазначає, що це різновид жаргону. По суті ж це просто ширше тлумачення терміна "жаргон" (С.Стойков зараховує до його різновидів і арго).

Давню історію сленгу відзначає у своїй книзі "Дружні зустрічі з англійською мовою" Марія Колпакчі. Вона звертається до спадщини відомого англійського мовознавця, спеціаліста в області сленгу й упорядника словника сленгу Еріка Партриджа29: "Сленг був і в грецькій і в латинській мовах – адже люди завжди залишалися людьми, вони завжди прагнули пожвавити мовлення, забарвити його образними слівцями і висловами, переінакшуючи на свій лад незрозумілі "вчені" й офіційні слова. І в усіх мовах можна відзначити цю тенденцію живого мовлення".30

Простежуючи передумови створення англійського сленгу, автор зазначає: "Він народжувався і народжується в надрах самої англійської мови, у різних соціальних сферах і вікових групах як прагнення до стислості, виразності, іноді як протест проти слова що приїлося або надто довге, як бажання по-своєму охрестити предмет або його властивості. У молодіжних же колах, де сленготворчість особливо поширена, крім усього іншого явно виражене прагнення відокремитися від світу дорослих, "зашифрувати" свою мову, а також бажання просто збаламутити дзеркальну гладь респектабельної англійської мови.

 

Особливо пишно розцвітає сленготворчість у періоди значних соціальних змін, воєн, економічних і культурних зрушень, коли відчувається нагальна потреба іменувати те нове, із чим доводиться зустрічатися щодня".

Далі М.Колпакчі зауважує, що за багато віків існування сленгу багато слів вийшли "із низів", проникли і закріпилися в літературній мові. Більше того, сленгізми переступають не тільки соціальні, але й географічні межі і з'являються за межами своєї батьківщини. Багато сленгізмів широко вживаються в розмовній мові. Ближче ознайомившись із цим особливим лексиконом, ми зможемо побачити, якими різноманітними засобами утворюються нові слова і вирази, які порівняння криються в словосполученнях.

Термін "сленг" з'явився у вітчизняній лексикології відносно недавно. Поява цього слова була пов'язана з вивченням англомовних культур. Спочатку сленгом називалася винятково іншомовна реалія, але надалі сферу вживання цього слова було розширено.

У процесі вивчення живої розмовної мови стало зрозуміло, що поняття "жаргону" та "арго" історично вказують на обмеженість групи їхніх носіїв, а також на вузькість семантичного поля лексичних одиниць. У той же час стало очевидним відмінне від норми мовне середовище усного спілкування, що об'єднує велику кількість людей. Саме це поняття одержало найменування сленг.

Таким чином, під сленгом розуміють різновид розмовного мовлення, що оцінюється суспільством як підкреслено неофіційне ("побутове", "фамільярне"). При цьому сленгу властиво запозичати одиниці арго та жаргонів, метафорично переосмислюючи і розширюючи їхні значення. Маються на увазі різновиди мовлення зі штучно завищеною експресією, мовною грою, модною неологією. Наприклад, якщо мовець, розповідаючи про реальних табірних охоронців, називає їх вертухаями, він користується жаргоном. Якщо ж він, розповідаючи про вахтера в гуртожитку, іменує його вертухаєм, перед нами сленг.31

 

Останнім часом термін "сленг" вживають активніше, ніж "жаргон". Таке явище можна пояснити впливом двох факторів:

- сьогодні англійська мова у світі починає домінувати, тому вживають англійський відповідник;

- інколи мовці вживають слово "жаргон" на позначення згрубілої, невитонченої мови, тому на позначення соціального варіанта мови вживають термін "сленг".

Отже, сленг, на думку багатьох дослідників, є вторинним утворенням порівняно з жаргонами й арго, що адаптує до своїх потреб запозичені одиниці. Проте, якщо деякі мовознавці відзначають у сленгу велике значення ігрового начала, то А.Ліпатов вважає, що "усякий мовний експресив, опинившись у сленгу, нейтралізується",32 пристосовуючись до нової семантичної специфіки.

Значення слова "сленг" близьке до понять "розмовне мовлення" і "говірка", але на відміну від них воно має суттєве соціальне маркування. Проте, далеко не всі дослідники допускають можливість вважати сленг одним із численних соціолектів.

Згідно з енциклопедією "Українська мова" за ред. В.М.Русанівського, соціальний діалект – це відгалуження загальнонародної мови, уживане в середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та ін. груп населення.33 Серед різновидів соціальних діалектів звичайно виділяють професійні і групові жаргони, арго, різновиди таємних засобів спілкування.

Нерідко за пропозицією використовувати термін соціолект замість арго, жаргону, сленгу і т.п. стоять чисто утилітарні цілі: спростити термінологію, використовувати слова, що не є оцінними.34 Проте це рішення має і мовне мотивування.

Таким чином, загальною рисою всіх мовних утворень, що включаються в категорію соціальний діалект, є обмеженість їхньої соціальної основи: вони виступають засобом спілкування окремих соціально-станових, виробничо-фахових груп і вікових колективів.

 

Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури

Із розвитком обчислювальної техніки в Україні почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі шари населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну жаргонну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних і висловів сленгу, визначають моду на комп'ютерний жаргон серед користувачів.

У молодіжному комп'ютерному жаргоні багато запозичень з англійської мови, здебільшого транслітерованих (баг – bug, тобто жук – слово, що побутує з середини 50-х рр. 20 ст., коли релейний комп'ютер вийшов з ладу через таргана; зухель – Zyxel, назва модема, яка читається за українською орфографією), а часто перероблених або навмисно покручених (аутглюк – Outlook, фотопоп – Photoshop, пожмакер – Page Maker). Панування англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в усьому світі англомовної термінології, котра пов'язана із домінуванням на світовому ринку американських фірм, які виготовляють комп'ютери та програмне забезпечення до них; по-друге, модою на англійську мову в молодіжному середовищі та в суспільстві загалом, що призводить до засмічення української мови англійським словами (пор. імпічмент, маркетинг, менеджмент і т.д.); по-третє, досить високим рівнем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяльності.

В основному комп'ютерний жаргон послуговується окремими словами й виразами, вживаними в середовищі користувачів та спеціалістів-комп'ютерників, тобто вдається до використання жаргонної лексики. Однією із причин виникнення такої "мови" вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Врешті-решт комп'ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо. 35

Якби створити словник комп'ютерника, то, звичайно ж, значної частини слів, які він вживає, у нині існуючих словниках української мови ми б не відшукали. Звідси робимо висновок про те, комп'ютерник використовує багато таких засобів мовної експресії, які раніше зовсім не були узвичаєними.

Процес набуття нової лексики, більша частина якої – перероблені на місцеву манеру англійські слова, породило спочатку жаргонізми, а потім і терміни нової субкультури. І зрозумілі більшості такі слова як "юзер", "вінди", "геймер" користуються більшою популярністю, ніж їхні літературні еквіваленти "користувач", "операційна система Windows" чи просто "гравець".

Крім того, світ прикладних програм загалом і комп'ютерних ігор дозволив собі "погратися" не лише зі сприйняттям світу, а й з такою святинею, як слово. Комп'ютерні ігри спричинили до появи нових діалектів, суміші англо-місцевого жаргону із специфічними назвами віртуальних світів і ще багато з чим. Причому, пересічному "думеру" чи "квакеру" важко буде зрозуміти "едвенчера" якщо вони заговорять на "своїх" мовах (думер – гравець у гру-бойовик Doom – смерть; відповідно, квакер – гравець у її більш сучасний варіант Quake – землетрус, едвенчер – гравець в Adventure – пригоди).

Як бачимо, комп'ютерний жаргон — це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, як би не прагнули носії жаргону до самобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, у їхньому мовленні буде переважати "проукраїнська граматична тенденція", адже базовим матеріалом мовлення є все-таки українська мова, будь-які нововведення відбуваються всередині системи мови і будуються за законами української мови.

Основні способи творення української комп'ютерної лексики

Як відомо, основних способів словотворення є два: морфологічний і неморфологічний. При цьому серед морфологічних способів виділяють афіксальні (суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний), безафіксний, основоскладання, абревіація. До неморфологічних способів творення належать морфолого-синтаксичний (набуття нового значення при переході слова з однієї частини мови в іншу), лексико-синтаксичний (нове слово утворюється в результаті зрощення слів словосполучення в одне слово) та лексико-семантичний (метафоричне переосмислення уже існуючих у мові слів).

 

Морфологічне словотворення

Афіксальні способи

Як зазначається в енциклопедії "Українська мова" за ред. В.М.Русанівського, афіксація – це найхарактерніший для української мови спосіб словотворення, за допомогою якого утворюється майже 85 відсотків слів її словникового складу.36

 

Суфіксальний:

Англійське дієслово crack (розколювати) породило українське дієслово крекнути (або в жартівливому вигляді крякнути), а hack (розбивати) — хакнути з українським суфіксом -ну, який тут виступає для позначення одноразової дії. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякалки, де звуковий вигляд англійського слова співвіднесли з українським звуконаслідувальним вигуком "кря", який в уяві одних позначає звук, що виникає при розколюванні, наприклад, дерева, а в інших – схожий до качиного крик "кря-кря".

 

Геймер – англійська основа game (гра) з додаванням іменникового суфікса -er, що означає людину, яка виконує певні дії (грає в комп'ютерні ігри – гравець).

 

Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, які відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (система Windows; суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілості, зневаги або іронії).

 

Префіксальний:

Закачати – основа качати, префікс за-, що означає початоз і звершеність дії. Так само, злити, скинути, вбити.

 

Суфіксально-префіксальний:

Залогінитись означає зареєструватися в системі. Тут до англійської основи log(-)in – вхід у систему – приєднано префікс початку чи завершення дії за- та дієслівний суфікс -и-. (Відповідно, відлогінитись – вийти з системи). Подібним чином, за допомогою префікса при- зі значенням приєднання чи доповнення, одержуємо слово приатачити – приєднати файл до основного повідомлення в електронній пошті.

 

Безафіксне словотворення

Велику популярність у комп'ютерному жаргоні мають усічені слова: комп, ком (замість комп'ютер), проги (програми), вінди (програма Windows), клава (клавіатура), проц (процесор).

 

Складання слів та основ

Інтернет – міжнародна комп'ютерна мережа; складання основ інтер- (міжнародний) та -net (мережа)

 

Абревіація

Способи абревіації полягають у поєднанні початкових літер чи частин слів, іноді з цілими основами:

 

cисадмін (Sysadmin, system administrator)– системний адміністратор; людина, яка обслуговує комп'ютер у мережі або загальнодоступний вузловий сервер (дві частини слів: сис-темний адмін-істратор);

 

авто-клавіша – клавіша автоматичного запуску (частина слова + основа);

 

PC (Personal Computer) – персональний комп'ютер. Характерною особливістю абревіації у комп'ютерній лексиці є те, що вона запозичується з мови-оригіналу у первинному вигляді, тобто передається латиницею.

 

Неморфологічне словотворення

Лексико-семантичний спосіб

Набуття словом нового значення відбувається за рахунок переосмислення вже наявних у мові слів.

 

Метафора

Нових значень в комп'ютерному жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад: зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію) тачка (комп'ютер).

 

Метонімія

Камінь (процесор: виготовляється на основі кремнію, а відтак – камінь); огризок – комп'ютер фірми Макінтош (символом якої є яблуко).

 

Аналіз мовного матеріалу показує, що лексико-семантичний спосіб словотворення у комп'ютерній лексиці є найбільш поширеним і часто зустрічається поряд з іншими (зокрема, афіксальним: злити, вбити).

 

Варто також підкреслити, що однією з властивостей жаргонної лексики є переосмислення загально-вживаних слів і створення на їх основі лексичних одиниць із подвійним змістом, які співвідносяться із далекими за значенням словами, — широко виявляється і в комп'ютерному жаргоні: квакати — грати в комп'ютерну гру Quake. Тут англійське quake (землетрус) та українське квакати – різні за значенням слова, але звучать майже однаково, що можна кваліфікувати як міжмовну омонімію.

 

Морфолого-синтаксичний спосіб

Маздай – операційна система Windows чи будь-яка інша погана річ (від англ. must die – повинно померти); англійська дієслівна конструкція переходить в український іменник.

 

Комплектуючі – деталі, з яких складається комп'ютер; активний дієприкметник переходить в іменник.

 

Лексико-синтаксичний спосіб

Юзнет (Usenet) – загальна мережа, всесвітня загальна мережа телеконференцій; нове слово утворюється в результаті зрощення слів словосполучення (use – використовувати, the net – мережу).

 

Український комп'ютерний сленг через свою молодість не досить усталений, і тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови і написання: вегеа, веґеа, вежеа, вагон — відеоадаптер VGA; глючити, глюкати — працювати з помилками; дурдос, дирдос — операційна система DR-DOS. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню або його українській транслітерації. У будь-якому випадку вимова стилізована під розмовну українську.

Отже, комп'ютерний жаргон дуже близький до загального жаргону й розвивається за тими самими закономірностями.

 

Як випливає зі сказаного, найпоширенішими способами словотворення у комп'ютерній лексиці є лексико-семантичний, безафіксний, а також афіксальний. При цьому лексико-семантичний може поєднуватися з іншими відомими способами. Побіжний аналіз частотності їх використання підтверджує той факт, що комп'ютерна лексика створюється і розвивається за законами української мови, з характерними для цієї лексики тенденціями до скорочення, застосування мовної гри та засобів мовної експресії.

 

 

 

 


 

РОЗДІЛ 3. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі

Загальні характеристики комп'ютерного спілкування

Мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп'ютерників складає теоретичний і практичний інтерес.

Щоб розглянути комп'ютерну комунікацію з погляду лінгвістики, необхідно встановлюється місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі, виявити провідні ознаки комп'ютерної комунікації, головні типи комп'ютерного спілкування.

Ми виходимо з того, що дискурс розглядається як культурно-поведінкова одиниця мовленнєвої діяльності. А саме, Д.Кристал визначає його як сукупність речень, що складають розпізнавану мовленнєву подію. У предметно-лінгвістичному плані під дискурсом він розуміє будь-який логічно зв'язний відрізок мовлення (переважно усного), що за розмірами перевищує одне речення.37

Категорія спілкування перебуває в центрі уваги гуманітарних наук. При цьому спілкування прийнято розглядати як взаємодію, змістом якої є взаємне пізнання й обмін інформацією за допомогою різноманітних засобів комунікації з метою встановлення стосунків, сприятливих для процесу спільної діяльності.38

Як зазначалося вище, предметом цього дослідження є комп'ютерне спілкування. Комп'ютерна комунікація відкриває новий вимір у людському спілкуванні, даючи можливість зберігати і швидко передавати великі обсяги інформації, використовувати аудіо- і відеоканали спілкування, а також спілкуватися в режимі on-line, тобто в безпосередньому лінійному контакті з респондентом. Комп'ютерне спілкування передбачає, поряд з безпосередньою, комунікацію у віртуальному середовищі, і в цьому полягає його найважливіша відмінна риса.

Таким чином, комп'ютерним дискурсом ми вважаємо спілкування користувачів чи спеціалістів-комп'ютерників безпосередньо чи в комп'ютерних мережах. При цьому комп'ютерне спілкування може бути як індивідуально-орієнтованим (листування засобами електронної пошти), так і статусно-орієнтованим (спілкування в різноманітних конференціях). Комп'ютерний дискурс має багато точок дотику з масовою комунікацією, але не збігається з нею повністю, оскільки комп'ютерна комунікація, на відміну від масово-інформаційної, є взаємно спрямованою, і багато текстів мають персональний характер.

Комп'ютерна комунікація багатогранна. Вона має характеристики, властиві й іншим видам комунікації. Так, у праці О.Н.Галічкіної39 наводяться такі риси.

З погляду масштабності, комп'ютерне спілкування має в собі риси масової (спілкування з усім світом), міжособистісної (спілкування між користувачем і комп'ютером) і групової комунікації.

З огляду на часовий чинник – тривалість комунікативного процесу, – комп'ютерне спілкування може бути як стислим (одержання електронної пошти), так і тривалим у часі (участь у конференціях).

За формою комп'ютерна комунікація поділяється на усну (безпосереднє спілкування чи при наявності голосового модему) і письмову (текстова і графічна, тобто передача малюнків, схем і т.д., але не букв – див. Додаток 3).

Відповідно до каналу передачі і сприйняття інформації комп'ютерна комунікація ділиться на актуальну (спілкування з реальними людьми) і віртуальну (спілкування з уявними співрозмовниками).

Під час аналізу ситуації й учасників комп'ютерного спілкування можна виявити складну комбінацію дискурсів: передача особистих повідомлень від одного користувача іншому електронною поштою (побутове спілкування), офіційний обмін і запит інформації з електронної пошти (діловий дискурс), обговорення наукових питань у групах новин і конференціях (науковий дискурс), обговорення питань викладання й освіти в конференціях (педагогічний дискурс), реклама, що з'являється на електронних дошках оголошень (рекламний дискурс), обговорення політичних питань (політичний дискурс).

При цьому специфічний етикет комп'ютерного спілкування часто формулюється у вигляді правил, знання яких допомагає уникнути багатьох неприємностей під час спілкування в інтернетному середовищі, наприклад: вимога не відхилятися від теми; використання смайликів для пом'якшення категоричності тверджень; форматні обмеження, пов'язані з довжиною листа; певні заборони на деякі види листів (chain-letters); створення листів неприємного змісту, що одержали в комп'ютерному спілкуванні назву "флейм" (англ. flame – "спалах"); вимогу пройти попередню підготовку перед участю в комп'ютерних конференціях.

 

Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу

Проаналізуємо найбільш рельєфні відмінні ознаки комп'ютерного дискурсу.

 

Комп'ютерний дискурс, представляючи собою багатожанровий функціональний різновид монологічного і діалогічного мовлення, характеризується цілим рядом специфічних комунікативних засобів. Своєрідність мовного спілкування учасників комп'ютерної комунікації полягає не тільки у використанні професіоналізмів, але й у комбінації лексичних одиниць, що належать до різних стилів і регістрів, утворених відповідно до прагматичних настанов і цілей спілкування.

Для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу характерна, насамперед, насиченість мовлення термінами всіх типів. У даному дослідженні ми виділяємо три групи використання комп'ютерної термінології: 1) специфічні комп'ютерні терміни, вживані тільки людьми, пов'язаними з комп'ютерами (server, modem, біт, байт); 2) слова, запозичені комп'ютерною термінологією з інших галузей, що набули іншого значення в комп'ютерному дискурсі (domain – у математиці – область або інтервал, у фізиці – домен, у комп'ютерному дискурсі – це заключна частина Інтернетної адреси); 3) загальнолітературні слова, що у комп'ютерному спілкуванні набули термінологічного значення (flame – полум'я, яскраве світло, пристрасть, у комп'ютерному дискурсі – "суперечка, що поступово переходить із предмета дискусії на особистості").

Серед термінів, що вживаються в комп'ютерному дискурсі, широко представлені такі абревіатури: PC – personal computer; IRC (Internet Relay Chat) – спілкування в реальному часі; WAN (Wide Area Network) – будь-яка мережа, що охоплює більш ніж один будинок; WWW (World Wide Web) – всесвітнє інформаційне середовище й ін.

Найчастіше скорочуються назви установ, організацій, країн і т.д. Відмінна риса абревіації в комп'ютерних текстах – це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Наприклад: AAMOF = As A Matter Of Fact; GON = God Only Knows; TTYL = Talk To You Later; TYVM = Thank You Very Much; IMHO = In My Humble Opinion та ін.

Оскільки учасники комп'ютерного спілкування – це часто люди, знайомі з математикою, вони переносять вживання формул і різноманітних символів у комп'ютерний дискурс, що дозволяє його максимально стиснути. Наприклад: PMJI = Pardon My Jumping In, PGY = Post Graduate year, PGY-1, PGY-2 тощо. Оскільки спілкування в комп'ютерній мережі відбувається переважно в писемній формі, поряд із звичайними використовуються і незвичні форми посилення експресивності. Наприклад: U замість you (у прикладах BSU = Be Seeing You, SU = Seeing You); 2 замість too, to; B замість be; 4 замість for; 2B замість to be; B4 замість before.

Лімітивність – це соціальна функція, зміст якої – обмежити коло учасників спілкування. На наш погляд, абревіатури в комп'ютерних текстах можна назвати "кодовими", тому що вони відомі тільки учасникам спілкування в комп'ютерному середовищі і для недосвідченого перетворюються в таємну мову.

Комп'ютерний дискурс характеризується розмаїтістю тем, змішанням слів, що належать до різних лексичних шарів, сполученням наукових термінів і розмовних слів, піднесеної і грубої лексики, що, безсумнівно, надає специфіки комп'ютерній комунікації.

Залежно від теми комп'ютерних конференцій у комп'ютерному дискурсі зустрічається різноманітна термінологія – наукова, філософська, політична, медична й ін. Наприклад: радіохвилі, електрон, білкові молекули, біополе, дерматома, точки акупунктури, фотон, сенсорика, relativism, orthogonal, kingdom of god, ontogenesis, neutrino, opposition і ін.

Комп'ютерне спілкування характеризується рядом ознак на рівні лексики: 1) активне вторгнення (інкрустація) англійських термінів, виразів у латинському написанні (Привіт All!; Прийшли мені file, plz); 2) використання транслітерації і транскрипції для передачі англійських слів (мануал – від англ. manual, спам – від англ. spam; гейт – від англ. gate, сабж – subj; 3) використання словотворчих і семантичних кальок (залізо – hardware); 4) обігравання англійських слів (найчастіше з метою створення гумористичного ефекту (бебеска – BBS – Bulletin Board System/ Система Електронних Дощок Оголошень; яга – EGA – Enchanced Graphics Adapter); 5) інвенція – вигадування слів, виникнення слів на чужому грунті (зафіксити – від англ. to fix; юзати – від англ. to use).

Привертають до себе увагу гібридні утворення на морфологічному рівні, коли корінь слова подається в англійському написанні, а закінчення українське, наприклад: прикрутити dimm'и, subj'и; dialup'а, html'ки, аналог getweb'а, посилати MIME'ом, e-mail'ом, getweb'ом, заповнювати refid'ами, MID'ами й ін. Таке змішання англійської та української графіки в рамках одного тексту, сполучення, здавалося б, непоєднуваних елементів надає іронічно глузливого тону аналізованим повідомленням, часто властивого молодіжному середовищу.

 

Лексика, що складає комп'ютерний жаргон, нами умовно поділена на такі тематичні групи: 1. назви деталей і складових частин комп'ютерів (батон – кнопка миші, клавіша; гріб – корпус комп'ютера); 2. назви програмних продуктів, (у тому числі ігор), окремих програм, команд і файлів (дося – дискова операційна система DOS; презерватив – антивірусна програма Aidstest); 3. назви операцій і окремих дій, пов'язаних із комп'ютером (виснути, здохнути (про комп'ютер) – відмовитися реагувати на будь-які зовнішні впливи; взяти акорд – перезавантажити комп'ютер за допомогою трьох клавіш); 4. повідомлення системи користувачу (гамовер – game over – закінчення гри); 5. назви фірм – виробників устаткування і програм (Сантехніка – устаткування від Sun Microsystems Computer Corporation; Дрібний м'якуш – компанія MicroSoft); 6. позначення людей, що працюють із комп'ютером: професіонали-програмісти (безсистемник – системний програміст, програмер – комп'ютерник, що вміє створювати свої програми) і користувачі (юзер – користувач-початківець, що має модем, ламер – агресивний або абсолютно некомпетентний користувач); 7. неспеціальні поняття, пов'язані з оцінним змістом (битий, кривий, гнилий – непрацюючий).

Український комп'ютерний жаргон, похідний від комп'ютерних термінів і жаргонних слів англійської мови, характеризується великою розмаїтістю форм, розвиненими синонімічними і словотворчими рядами, незрівнянно більш високою емоційно експресивним забарвленням, ніж англійський. При цьому основна маса слів містить жартівливо-іронічну, негативну оцінку. В англійському комп'ютерному жаргоні переважає метафоричний і метонімічний перенос, не пов'язаний, як правило, із словотворчими діями, а сама виразність слів значно нижча. Багато жаргонних виразів не виходять за рамки літературної норми (Trojan horse / "Троянский кінь" – приховані команди, введені у вже існуючу програму, яка до певного моменту працює нормально). В українських жаргонізмах важливу роль відіграють звукові асоціації (клавіатура – клава, мило – e-mail і ін.). У появі таких слів наявний елемент гри, такий привабливий для молоді. Вони обіграють звучання слова, вишукуючи найбільш виразний, жартівливо-іронічний варіант.

Специфічну характеристику українського комп'ютерного дискурсу складає вживання жаргонних слів, у тому числі і комп'ютерного жаргону. Звертають на себе увагу такі характеристики комп'ютерного дискурсу, як велика кількість запозичень в іншомовній формі з використанням латинської графіки (e-mail, password, MS-DOS), запозичень із використанням кирилічної графіки (хост – від англ. host; регістрити – від англ. to register), запозичень жаргонного типу (згідно з рулезом – від англ. rules; мессага – від англ. message), а також гібридних слів, коли до іншомовної основи в латинській графіці через апостроф додається українське відмінкове закінчення (html'ки; e-mail'ом; у pwl'і й ін.).

Порівняльний аналіз графіки комп'ютерного дискурсу в інтернет-конференціях дозволив встановити, що в комп'ютерному спілкуванні поряд із традиційними графічними засобами виробилися і специфічні: багатократне повторення знаків оклику і питання; багатократне дублювання тієї самої букви; використання смайликів; виділення великими буквами цілих речень; зірочки, що заміняють брутальне слово (див. Додаток 3). Ці явища відбивають, по-перше, підвищену емоційність та експресивність комп'ютерного спілкування, і, по-друге, дотримання певного етикету спілкування (внутрішня і зовнішня цензура).

Незважаючи на деякі відмінності, у цілому інвентарі використовуваних графічних засобів і їхні функції збігаються в англійському, російському та українському комп'ютерних дискурсах, що дозволяє вважати ці засоби властивими саме комп'ютерному спілкуванню.

Вивчення комп'ютерного дискурсу тільки починається. Його перспективи ми бачимо в освітленні специфіки інших жанрів даного типу спілкування, у вивченні експансії двох найважливіших типів дискурсу – масово-інформаційного і повсякденного – у всі інші сфери спілкування, у встановленні експресивних характеристик комп'ютерного дискурсу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів, в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

 


 

Висновки

Розвиток мови – об'єктивний процес, у якому основну роль відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення. Найяскравіше це явище проявляється на зламі епох, у періоди воєн та революцій, а також стрімких соціальних процесів. При цьому основним джерелом поповнення словникового запасу мови слугує неформальне мовлення. Спираючись на цю тезу, ми виконали дане дослідження, що дозволило нам зробити такі висновки.

 

1. Процес аналізу неформального мовлення взагалі і мови комп'ютерників зокрема ускладнюється різноманітністю й неоднозначністю термінології (професіоналізми, арго, жаргон, сленг, соціолект).

 

2. Специфіка комп'ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування.

 

3. Для комп'ютерного дискурсу характерні домінування англомовних лексичних основ (варваризми та семантичні кальки) і тенденція до уніфікації норм і правил комунікації.

 

4. Незважаючи на таку специфіку, комп'ютерний жаргон у своєму функціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп'ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний. При цьому лексико-семантичний може поєднуватися з іншими відомими способами.

 

5. Для комп'ютерної лексики характерне застосування мовної гри та засобів мовної експресії. Основна тенденція у формуванні комп'ютерного дискурсу – максимальне скорочення способів передачі інформації.

 

Перспективи вивчення комп'ютерного дискурсу ми бачимо в освітленні специфіки різних жанрів даного типу спілкування, у вивченні функціонування двох найважливіших типів дискурсу – масово-інформаційного і повсякденного – у всіх інших сферах спілкування, у встановленні експресивних характеристик комп'ютерного дискурсу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів, в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.


Анотація

Мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп'ютерників складає теоретичний і практичний інтерес. Тому дана робота присвячена розгляду феномену комп'ютерного дискурсу, який трактується як комунікативна подія, здійснювана за допомогою чи пов'язана з роботою комп'ютера.

Актуальність даної роботи продиктована тим, що 1) вивчення видів мовного спілкування перебуває в центрі уваги різних галузей лінгвістики, проте ознаки комп'ютерного дискурсу досі майже не досліджені; 2)комп'ютерне спілкування стає все більш поширеним видом комунікації, тоді як типи і жанри комп'ютерного дискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі також недостатньо; 3) комп'ютерне спілкування в україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення ще не піддавалося детальному дослідженню.

Дослідження, виконане на матеріалі словникових статей, текстів електронних повідомлень, комп'ютерних конференцій і записів фрагментів усного мовлення користувачів та спеціалістів-комп'ютерників, дозволило зробити такі висновки: 1) процес аналізу неформального мовлення взагалі і мови комп'ютерників зокрема ускладнюється різноманітністю й неоднозначністю термінології (професіоналізми, арго, жаргон, сленг, соціолект); 2) специфіка комп'ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування; 3) для комп'ютерного дискурсу характерне домінування англомовних лексичних основ; 4)незважаючи на таку специфіку, комп'ютерний жаргон у своєму функціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови; 5) основна тенденція у формуванні комп'ютерного дискурсу – максимальне скорочення способів передачі інформації.

 

Комп'ютерний дискурс заслуговує подальшого вивчення, зокрема з погляду висвітлення міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

 


Бібліографія

 

Britannica'97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster's Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.

Calvet Louis-Jean. L'Argot en 20 Lecons. – Paris: Payot, 1993.

Collins English Dictionary, Third Ed. – Harper Collins Publishers, 1991.

Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3rd ed. Oxford: Blackwell Publishers, 1992. – P.106.

Dictionnaire de L'Academie francaise (1798) <http://duras.uchicago.edu/cgi-bin/quick_look.new.sh?word=argot&submit=Search>

Dictionnaire de L'Academie francaise, I Edition, 1694. <http://duras.uchicago.edu/cgi-bin/quick_look.new.sh?word=jargon&submit=Search>

Dictionnare du Francais Contemporain: Manuel et Travaux Pratiques pour L'Enseignement de 1945 г. – Цит. за <http://>

Купцова Н.С. Особенности языка хакеров // Язык как структура и социальная практика. – Хабаровск, 2000. – Вып. 1. – С. 37-40.

Левинтов А. Паханы и пацаны. <http://lebed.h1.ru/art1049.htm>; <http://>

Липатов А.Т. Русский сленг и его соотнесенность с жаргоном и арго. // Семантика и уровни ее реализации. – Краснодар, 1994.

Мордвинов А.Б., Осипов Б.И. Учебная практика по изучению народно-разговорной речи города. – Омск, 1990. – С. 22.

Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2002. – 16 с.

Пестерова Н.Т., Рут М.Э. Номинативность и экспрессивность в семантике образного слова (именование людей в речи школьников) // Живая речь уральского города. – Свердловск, 1988. – С. 88 – 96; Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон. – Там же; Иванищев С.И. Обращения в городской речи (на материале речи первокурсников) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы докладов Всерос. конф. – Челябинск, 1992. – С. 95-96.

Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 96-102.

Рабинович Е.Г. Поэтика жаргона: О некоторых приемах стереотипизации речи // Этнические стереотипы мужс-кого и женского поведения. – СПб., 1991.

Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С.Ахмановой. – М., 1964.

Смайлики. Толковый словарь <http://irc.iatp.by/showart.php?ID=13>

Соболєва І.О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. – Сімф., 2002. – 19с.

Уздинская Е.В. Семантическое своеобразие современного молодежного жаргона. // Активные процессы в языке и речи. – Саратов, 1991.

Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – 750 с.

Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. – К., 1995. – 18с.

Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 17с.

Щур І. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. – 2001, No 3. – С. 10. <http://linguist.univ.kiev.ua/Lingur/art_16.htm> – 12, Грудень 2002 р.; <http://>

 

 

Додаток 1

Етимологічний аналіз термінів жаргон, арго та сленг

Терміни "жаргон" та "арго" прийшли у вітчизняну лінгвістику з французької мови, а "сленг" – з англійської. Тому ми вважаємо за необхідне звернутися до першоджерел, щоб з'ясувати початкове значення цих слів.

 

У французькій лінгвістиці трапляються діаметрально протилежні тлумачення термінів "жаргон" і "арго":

 

Жаргон у Робера тлумачиться як "неправильна, перекручена" або штучно створена мова, зрозуміла тільки членам конкретного угруповання.

 

Академічний словник французької мови подає таке визначення:

 

JARGON. s. m.>

 

Il sign. aussi, Un>

 

Il se dit aussi abusivement, & par une espece de mespris des>

 

Подібного трактування притримуються й автори Ашетт41. Проте упорядники словника з Бібліотеки Ларусс42 вважають, що саме термін арго (а не жаргон) позначає "сукупність слів і виразів, вживаних людьми однієї соціальної і професійної групи з метою виділитися на фоні інших соціальних об'єднань".

 

ARGOT. s. m. Certain>

 

Словник Робера44 дає загальновживане значення терміна арго як "мови криміналу" і лінгвістичне – "нетехнічна лексика, вживана якоюсь соціальною групою". Етимологічно арго – "corporation des gueux" – група злочинців.

 

Термін сленг у словнику Ларусса відсутній, а словники Робера й Ашетт пояснюють його як "англійське арго".

 

Англійське визначення терміна за словником Коллінза45 таке:

 

>

 

Відповідно ж до словника Вебстера46:

 

>

 

Сучасний французький лінгвіст Луї-Жан Кальве, автор книги "Арго за 20 занять"47 надає терміну арго ширшого значення. На його думку, арго – це образна усна мова, що рясніє недовговічними авторськими неологізмами, частина яких постійно переходить у розмовну мову. За концепцією Кальве, існує 20 основних семантичних полів, у яких постійно за відомою схемою конструюються нові арготизми. Лінгвіст вважає, що, засвоївши базову метафору для кожного поля, людина зможе зрозуміти будь-який незнайомий і створити новий арготизм, значення якого буде зрозуміле навколишнім. Таким чином, у дослідженні Кальве арго постає як якась словотвірна схема.

 

В англійському мовознавстві спостерігається чіткіше розмежування термінів жаргон і арго, хоча й тут ці слова нерідко взаємозамінні. Так, і в словнику Мерріам Вебстерз48, і в Оксфордському тлумачному словнику49 значення "таємна, засекречена мова" належить терміну арго, а професійна лексика входить у семантичне поле жаргон. В оцінці цих понять за критеріями "експресивність", "мета створення" і "коло носіїв" упорядники словників не солідарні, а іноді мають протилежну думку.

 

Проте, попри те, що поле для серйозних термінологічних суперечок у цій царині велике, не арго і не жаргон приковують пильну увагу англійських і американських філологів; ні в Британіці, ні в Енциклопедії мови і лінгвістики немає окремих статей, присвячених цим поняттям. В англійській мовній культурі прийнято використовувати термін сленг для позначення некодифікованої мови.

 

Етимологія слова сленг невідома. Вперше термін був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". На сьогодні "у словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг. По-перше, особливе мовлення підгруп або субкультур суспільства, і, по-друге, лексика широкого вжитку для неформального спілкування"50. Причому, друге значення в сучасній лексикографії превалює над першим. "Сленг займає проміжне становище між загальновідомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп"51. Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів із сленгу в розмовне мовлення (popular speech).

 

Таким чином, англійське і французьке мовознавство відзначає багато тенденцій у вивченні підсистем мови і не має однозначного ставлення до термінів арго, жаргон, сленг і т.п.

 

 

 

 

 


Додаток 2

Соціально-вікові жаргони

До започаткованої ще в 19 сторіччі традиції досліджувати професійні жаргони дотикається новий напрямок: жаргони соціально-вікові. Причому, якщо відмежувати професійний жаргон від загальновживаної лексики не дуже складно, то визначити рамки соціально-вікових жаргонів видається проблематичним.

 

Щодо природи молодіжного жаргону, який привертає пильну увагу дослідників, існують різноманітні думки. Деякі лінгвісти заперечують систематичність і цілісність жаргону, представляючи його як "особливий словник" якоїсь соціальної групи. М.Копиленко пише: "Значна частина носіїв російської мови у віці від 14-15 до 24-25 років використовує у спілкуванні з однолітками кілька сот специфічних слів і яскраво виражених ідіоматичних словосполучень, що називаються молодіжним жаргоном".52

 

Багато хто відзначає, що жаргон обслуговує лише найважливіші для його носіїв ситуації. У такому трактуванні жаргон – це "сукупність слів, що розширюють мовний репертуар групи носіїв тієї або іншої конкретної мови, структурних аспектів якої жаргон не торкається, реалізуючись лише на лексичному рівні для опису найбільш значущої для групи ситуації".53

 

Інші дослідники бачать у жаргоні досить складну підсистему мови, що виділяється вибірковістю семантичних полів, зниженим стилем і обмеженістю кола носіїв. "Спираючись на мовну систему в цілому, жаргон є частиною цієї системи – частиною, що живе і розвивається за законами, спільниаи для всієї системи. Водночас жаргону властиві деякі особливості, що і дозволяють виділити його в окрему підсистему"54. Подібні думку висловлює О.Уздинська: "Молодіжний жаргон – це особлива підмова в складі загальнонаціональної мови, що використовується людьми у віці від 14 до 25 років у невимушеному спілкуванні з однолітками. Молодіжний жаргон характеризується як особливим набором лексичних одиниць, так і специфікою їхного значення. Носії – це соціально-демографічна група в складі народу, об'єднана, насамперед, віком".55

 

Деякі філологи прагнуть не виділяти жаргон у підсистему, а, навпаки, розглянути його в складі загальнонаціональної мови. Проте навіть вони вважають жаргон соціально маркованим. "На даний період (із середини 60х років) уже не можна говорити про жаргон як про замкнуте мовне вживання якоїсь соціальної групи: жаргон молоді – скоріше знижений стиль мовлення, засіб невимушеного спілкування в колі однолітків".56

 

 

 

 

 

Додаток 3

Графічні засоби передачі емоцій під час комп'ютерного спілкування57

Нездатність письмової мови передати весь спектр емоцій дуже впливає на формування комп'ютерного сленгу; звідси його неемоційність. Цей пробіл, однак, досить успішно заповнюють так звані emoticons, чи смайлики – явище, що не зустрічається більше ніде, крім комп'ютерного середовища. Найбільш відомими з них є  та , проте найчастіше автори електронних документів замінюють їх значками, створеними за допомогою клавіатури. Такі значки ніби лежать на боці, але гама емоцій, що виражаються ними, набагато повніша.

 

Серед українських користувачів поширене трохи іронічне ставлення до подібних видів вираження емоцій, тому найчастіше вони вдаються до підкреслено експресивних засобів, таких як використання перекручених чи продубльованих значків. Наприклад, :)))))))) означає вищий ступінь радості, у свою чергу :/// використовується для позначення глибокої пригніченості. Надзвичайно широкого вживання набуло використання множинних розділових знаків, зокрема, питального та знака оклику, і якщо в звичайному листуванні це виглядає неорганічно і дещо грубо, то в електронному спілкуванні даний спосіб вираження емоцій є цілком прийнятним.

 

Первинні смайлики

:-) Основна усмішка. Використовується для виразу сарказму або оцінки жартівливого твердження.

 

;-) усмішка з підморгуванням; заграє і/або саркастична посмішка. Скоріше означає "Не бийте мене за те, що я тільки що сказав".

 

:-( Сумна посмішка. Вам не сподобалося останнє твердження або ви засмучені будь-чим.

 

:-I Незалежна посмішка. Краще, ніж сумна, але не така гарна, як щаслива посмішка.

 

:-> погрозлива, різка, єхидна посмішка. Гірша, ніж :-)

 

>:-> По-справжньому грізний коментар.

 

>;-> грізна фізіономія, що підморгує.

 

Вторинні смайлики:

:-[ Вампір

 

:-E Вампір із зубом, що стирчить.

 

:-F Вампір із зубом, що стирчить, і одним зламаним.

 

:-7 Огидне/перекручене твердження.

 

:-* З'їв щось кисле.

 

:-@ кричить.

 

:-# У наручниках.

 

:-& Зав'язаний язик.

 

:-Q Курить.

 

:-? Курить люльку.

 

:-P Вколоти язик.

 

:-S Неузгоджене твердження.

 

:-D Голосно сміятися.

 

:-X Запечатані губи.

 

:-C Зовсім погано...

 

:-/ Скептично

 

:-o Ах-ох!

 

:-9 Облизуватися.

 

:-0 Не кричіть! (Мовчання в години сну) Також "оратор".

 

:-' Спльовувати

 

:-1 Нормально.

 

:-! Нормально.

 

:-$ Рот закритий на замок.

 

:-% Банкір

 

:-q Намагатися доторкнутися до носа язиком.

 

:-a Те ж з іншого боку.

 

:-e Розчарований.

 

:-t Відрізаний.

 

:-i напівпосмішка

 

:-] дурень.

 

:-[ дурень, що не Посміхається.

 

:-} Потріскані губи, або борода.

 

:-{ Індиферентна посмішка з вусами.

 

:-j Ліва посмішка.

 

:-d Ліва посмішка, що піддражнює читача.

 

:-k Бийте мене.

 

:- Нерішуче

 

:-| ?

 

:-< Цілком безрадісний

 

:-x Губи запечатані (не можу говорити).

 

:-c Погано.

 

:-v Голова, що говорить.

 

:-b ??? Язик.

 

Зі зміненим носом:

:*) П'яний.

 

:^) Ніс зламаний

 

:v) Ніс зламаний в іншому напрямку.

 

:<) Ніс зсунувся з обличчя.

 

:=) Два носи.

 

:o) Клоун

 

:u) Кумедний ніс (лівий)

 

:n) Кумедний ніс (правий)

 

Зі зміненими очима:

% %-) Уставившись в экран 15 годин підряд.

 

8-) Надягти темні окуляри.

 

B-) Надягти рогові окуляри.

 

O-) Meгaтoннa, циклoп, або у підвoдній мacці.

 

.-) Oднoокий.

 

,-) Підморгує oднoокий.

 

g-) Пeнcнe.

 

Зі зміненими кількома cимвoлaми:

|-I Cпить.

 

|^o Xропе.

 

|-O Позіхає.

 

:,( Бeз нoca, a кpичить.

 

% %-6 Moзок вмep (?)

 

8-| Heвідоміcть.

 

1 Александр Левинтов. Паханы и пацаны. <http://lebed.h1.ru/art1049.htm>; <http://>

 

2 Горький М. "О языке" // "О литературе". – М.: Гос. изд-во худ. лит-ры, 1935. – С. 142. – Цит. за <http://>

 

3 Гладков Ф. "Об одном позорном пережитке" //"Литературная газета", 22 мая 1952. – Цит. за <http://>

 

4 O.Jespersen –>

 

5 Большая советская энциклопедия (БСЭ). – М.: "Советская энциклопедия", 1969 – 1978 гг. – т.V, с. 786.

 

6 Кригер Е. Суворовцы. // "Известия", 28 июля 1945 г. – Цит. за <http://>

 

7 Цит. за <http://>

 

8 Пестерова Н.Т., Рут М.Э. Номинативность и экспрессивность в семантике образного слова (именование людей в речи школьников) // Живая речь уральского города. – Свердловск, 1988. – С. 88 – 96; Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон. – Там же; Иванищев С.И. Обращения в городской речи (на материале речи первокурсников) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы докладов Всерос. конф. – Челябинск, 1992. – С. 95-96.

 

9 Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С.Ахмановой. – М., 1964.

 

10 Бабина А. ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЕ ПОЛЕ В ИССЛЕДОВАНИЯХ СОЦИОЛЕКТА <http://>

 

11 Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. — К., 1995. — 18с.

 

12 Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 17с.

 

13 Бакіна Т.С. Сучасний фольклор школярів (Особливості творення і побутування): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1997. — 24с.

 

14 Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. — К., 2002. — 22с.

 

15 Горіна Ж.Д. Розвиток українського розмовного мовлення студентів національних груп нефілологічних факультетів вищих навчальних закладів південного регіону України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2001. — 20 с.

 

16 Соболєва Ірина Олександрівна. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 19с.

 

17 Іванова К.А. Соціологічні аспекти міжкультурної комунікації в українському вузі: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.06; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 22 с.

 

18 Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 16 с.

 

19 Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. – С. 96-102.

 

20 Комп'ютерний словник / В.О. Соловйова (пер.). — К. : Україна, 1997. — С. 38.

 

21 Глинський Я.М., Ряжська В.А. Інтернет. Сервіси, HTML web-дизайн. – Львів: Дело, 2002. – С.5.

 

22 Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – 750 с. – С. 167-168.

 

23 Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 67-73.

 

24 Елистратов В. Арго и культура // Елистратов В. Словарь московского арго: Материалы 1984-1990гг. – М., 1994. – С. 592.

 

25 Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – 750 с. – С. 31.

 

26 Купцова Н.С. Особенности языка хакеров // Язык как структура и социальная практика. – Хабаровск, 2000. – Вып. 1. – С. 37-40.

 

27 Елистратов В. Арго и культура // Елистратов В. Словарь московского арго: Материалы 1984-1990гг. – М., 1994. – С. 592.

 

28 Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 67-73.

 

29 Eric Partridge. A dictionary of >

 

30 Колпакчи М. Дружеские встречи с английским языком. – СПб.: "Корвус", 1993. – С. 372-376.

 

31 Мордвинов А.Б., Осипов Б.И. Учебная практика по изучению народно-разговорной речи города. – Омск, 1990. – С. 22.

 

32 Липатов А.Т. Русский сленг и его соотнесенность с жаргоном и арго. // Семантика и уровни ее реализации. – Краснодар, 1994.

 

33 Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – 750 с. – С. 135.

 

34 Липатов А.Т. Русский сленг и его соотнесенность с жаргоном и арго. // Семантика и уровни ее реализации. – Краснодар, 1994.

 

35 Щур Ірина. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. — 2001, No 3. — С. 10. <http://linguist.univ.kiev.ua/Lingur/art_16.htm> – 12, Грудень 2002 р.; <http://>

 

36 Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – С.37.

 

37 Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3rd ed. Oxford: Blackwell Publishers, 1992. – P.106.

 

38 Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук. Волгоград, 2001. – 19с.

 

39 Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук. Волгоград, 2001. – 19с.

 

40 Dictionnaire de L'Acadйmie franзaise, I Edition, 1694. <http://duras.uchicago.edu/cgi-bin/quick_look.new.sh?word=jargon&submit=Search>

 

41 Le Dictionnaire du Francais:>

 

42 Dictionnare du Francais Contemporain: Manuel et Travaux Pratiques pour L'Enseignement de Дата создания: 2013-01-01

  Получить данную работу даром  

 

Другие работы по теме:
  вернуться назад


Всі реферати, курсові і дипломні роботи на нашому сайті написані на українській мові. Кожну роботу ви можете скачати цілком або переглядати по сторінкам. Для швидкого знаходження роботи на потрібну вам тему скористайтесь пошуком. Ви також можете добавити свої реферати. Всі реферати доступні відвідувачам безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання рефератів в нашу базу. Ми не займаємось написанням чи виправлянням рефератів. Всі реферати добавлені користувачами нашого сайту, ми не несемо відповідальності за вміст рефератів. Всі авторські права на реферати належать їх авторам. Русская версия - Bokov.net.ru
Яндекс.Метрика