Сообщить об ошибке!

Регистрация нового пользователя!

Логин:

Пароль:

Повторите пароль:

Електронный ящик:

Вход в систему!

Введите свой логин:

Пароль:


тел.: +38(067) 804-79-62
e-mail: bokov.net.ua@i.ua
в базе: 78108 работ(а,ы)
  Теневые работы 
  Бесплатные работы 
  Платные работы 
  Репетиторство 
  Заказать работу 
  Как оплатить 
  Обмен и покупка работ 
  Продажа работ 

FAIL (the browser should render some flash content, not this).



Видео инструкция по использованию сервиса продажи работ. ЖМИ!
Інтегровані уроки в початковій школі (курсова робота)
курсовая‚  41 стр.
Просмотров: 704 | Скачиваний: 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА   РОБОТА

на тему:

Інтегровані уроки в початковій школі


 

 

План.

 

     Вступ

 

       Розділ  1.      Інтеграція важлива вимога сьогодення.

1.1.        Історичний аспект проблеми інтегрованого       навчання.

1.2.        Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи.

      

       Розділ   2.      Використання інтеграції навчання в практиці сучасної школи.

2.1.         Інтеграція математичної та природничої освіти.

2.2.         Інтегрований урок читання і природознавства.

      

       Висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 За останні десятки літ світ неймовірно змінився, і далі міняється надзвичайно швидким темпом. А як з нашими школами?  Чи встигаємо ми пристосуватися до тих змін?

Зміни в світі  мають безпосередній вплив на вчителів, а в тому числі і на учнів.

Основна засада, на якій грунтується загальна орієнтація навчальної роботи – скерованість на розвиток особистості. Це означає, що центром педагогічних проблематик є не школа як навчальний заклад, не навчальні програми і навіть не вчитель, а учень. Система навчальної та виховної роботи спрямовується на те, щоб виявити буттєвий потенціал особистості учня, створити сприятливі умови для його розгортання в школі та подальшому самостійному житті.

Скерованість нинішньої освітньої системи на розвиток особистості має передбачати повагу до індивідуальної самобутності кожної дитини. Адже життя кожної з них неповторне й самоцінне. Не відмінне  від мого, - каже мудрий учитель, - а інакше. Ознака інакшості, натомість примірки до себе та поділу на «хороших» і «поганих»  дітей, стає засадою для створення і використання вчителем особистісно орієнтованих освітніх технологій. Постає проблема організації педагогічного впливу на особистість.

Мабуть , ні в кого не викличе заперечень теза про те, що для формування людини нового суспільства необхідні принципові зміни в навчанні і вихованні молодого покоління «олюднення» змісту освіти, наближення її до потреб сьогодення. Чи достатньо для цього самого лише   вдосконалення існуючих предметів за рахунок доповнення програм елементами нових знань? Можлива, є необхідність у створенні нових курсів, здатних задовольнити потребу дитини в адекватному освоєнні навколишньої дійсності, яка безперервно змінюється й оновлюється.

Другий шлях видається  перспективнішим, оскільки вже давно став очевидним розрив між потребами педагогічної практики і можливості чинних навчальних планів, програм, підручників їх задовольнити, тобто забезпечити різнобічний розвиток дитини, її орієнтацію в природі і суспільстві, реалізацію її нахилів, здібностей, інтересів. Така не відповідність особлива гостро відчувається в початковій ланці освіти. І не тільки тому, що це період первинного – і тому визначального для подальших етапів організованого і цілеспрямованого суспільного впливу. Для молодшого школяра характерна сила актуальних потреб, загострена сприйнятливість навколишнього, прагнення пізнати реальний мінливий світ у його зв'язках і взаємозалежностях. Водночас   пізнавальні можливості в цьому віці обмежені. Адже дитина слабо володіє такими важливими мислительними операціями, як осмислення побаченого диференціювання суттєвого й несуттєвого, класифікація, доведення істини, судження тощо.

У такій ситуації надзвичайно цінними  й продуктивними видаються спільні пошуки педагогічної науки й практики щодо розробки інтегрованих курсів і уроків.

Демократизація і гласність, гуманізація і гуманітаризація, яка утверджується в педагогічних колективах, дають можливість учителям творчо підходити до справи навчання і виховання підростаючого покоління. Як творчість часто не відповідає тим стандартам, яка виробила на сьогоднішній день педагогіка і методика викладання предметів.

Урок в сучасних умовах  повинен носити творчий характер. Потрібно запозичувати все найкраще в досвіді вчителів, самому шукати можливі, більш ефективні підходи пояснення нового матеріалу і повторення вивченого матеріалу.

Засвоєння знань, формування умінь і навичок на уроці – це нелегкий процес. Виникають різні задачі, шляхи, способи і форми вивчення навчального матеріалу, щоб призводить до багатогранності видів уроку, до різних його варіантів.

Кожен тип уроку має внутрішній зміст – методику вирішення окремих дидактичних задач на кожному етапі уроку. Методика – це найбільш мобільна частина кожного уроку, тому що методи, прийоми і засоби навчання використовуються на уроці в різних співвідношеннях, послідовності і взаємозв'язку.

Традиційної методики проведення інтегрованих уроків ще немає. Але вчитель завжди усвідомлює головне дидактичне завдання уроку: чи то повторення навчального матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей, або ж прагне до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці. Інтегровані уроки більш різноманітні, пов'язані з чисельними асоціаціями, наповнені різними емоціями, що  надзвичайно важливо в роботі зі школярами.

Отже, інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему. Діти мають можливість застосовувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, нехай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, умовиводи і пошукові відкриття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1.   Історичний аспект проблеми інтегрованого навчання.

Аналізуючи стан сучасної освітньої системи в Україні, важливо розглянути історію становлення і розвитку української національної школи.

Лише за умов об'єктивного, неупередженого аналізу історії освіти України ми зможемо водночас вийти на виявлення сучасних тенденцій її розвитку, їх теоретичне осмислення й, отже, на сучасні завдання розвитку української школи, освіти і педагогіки.

Історичний шлях розвитку інтеграції поділяється на 2 періоди:

1.Виділення категорії "інтеграція" з науки і філософії.

2.Формування концепції "Інтеграція".

1).Вперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті Я.- А. Коменським у праці "Велика дидактика" : "Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку."[23.с14.]

Його наступником був Й.-Г. Песталоцці. У його творі " Лінгранд і Гіртруда" Інтеграція розглядалась як метод навчання.

Німецький вчений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання ХVIIIстоліття:

1)   ясність (зрозумілість);

2)   асоціація;

3)   система (інтеграція) - можливість самостійно скласти картину світу.

У ХІХ столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.

2). 2-й період припадає  на ХХ століття .Вчені російської школи Каптеров, Блонський заперечували багатопредметність у школі. Розмежували  інтеграцію і міжпредметні зв'язки.

На початку ХХ століття з'являється "Концепція праці". Головна ідея її - навчити працювати, комплексно підходячи до навчання.

У 1907 році виникає "Концепція зв'язку з мистецтвом".

В середині ХХ століття з усіх можливих концепцій видалено такі напрямки інтеграції:

1)   інтеграція на основі праці;

2)   інтеграція на основі взаємозв'язку загального і спеціального;

3)   інтеграція на основі мистецтва та культурознавства;

4)   інтеграція на основі центрів за інтересами;

Інтеграцію було покладено в основу комплексних   програм 20-х років. Побудовані на основі широкої міждисциплінарної інтеграції, вони на жаль, виявилися непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали синтетичних, ґрунтовних знань і вмінь.

У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив "уроки мислення в природі". Це, на наш погляд,- один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою.

Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні за рубежем.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.  Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи

 

        Питання освітніх технологій, великий досвід педагогічних інновацій, авторських шкіл і вчителів-новаторів постійно потребують узагальнення і систематизації.

        Педагогічні системи можуть бути описані як цілісні явища за допомогою таких ознак (по В.Г. Афанасьєву):

-      інтегровані якості (такі, якими не володіє жоден з окремо взятих елементів),

-      складові компоненти;

-      структура (зв'язки і відношення між частинами і елементами);

-      функціональні характеристики;

-      комунікативні властивості (зв'язки з  навколишньою дійсністю);

-      історичність.

         За основу беруть нове для педагогіки поняття «технологія» і новий – «технологічний» підхід до аналізу і проектування педагогічних процесів.

         В даний час в педагогічний лексикон  увійшло  поняття педагогічних технологій.  Однак в його розумінні і вживанні існують великі розбіжності.

         Технологія – це сукупність прийомів, які застосовуються в якій-небудь справі, мистецтві, майстерності.

          Педагогічна технологія – сукупність психолого-педагогічних установок, які визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу.

          Педагогічна технологія – це продумана у всіх деталях модель сумісної педагогічної діяльності проектуванню, організації і проведенню навчального процесу із забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя.

          У нашому розумінні педагогічна технологія є змістовним узагальненням, вбираючим у себе зміст всіх визначень.

          Поняття педагогічна технологія  може бути представлено трьома  аспектами:

1.    науково педагогічні технології – частина педагогічної науки, яка вивчає і розробляє цілі зміст і методи навчання та проектує педагогічні процеси,

2.    процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту і засобів для досягнення бажаних результатів навчання;

3.    процесуально-діючим здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів.

Таким чином, педагогічна технологія функціонує і в якості науки, яка досліджує найбільш раціональні шляхи навчання,  і в якості системи способів, принципів рецепторів що застосовуються в навчанні і в якості реального процесу навчання.

   В теорії і практиці роботи шкіл сьогодні існує безліч варіантів навчально-виховного процесу. Кожний автор і виконавець вносить в педагогічний процес щось своє, індивідуальне, в зв'язку з чим говорять що кожна конкретна технологія є авторською. Однак є технології, які за своєю метою змістом, методами і засобами мають багато подібного і за цими загальними ознаками можуть бути класифіковані в декілька об'єднаних груп.

      Педагогічні технології поділяються:

1.    за рівнем застосування;

2.    за філософською основою;

3.    за ведучим фактором психічного розвитку;

4.    за концепцією засвоєння;

5.    за орієнтацією на особистість структури;

6.    за організаційними формами;

7.    за типами управління пізнавальною діяльністю;

8.    за підходом до дитини;

9.    за домінуючим методом;

10.   за категорією учнів.

           Звернемо увагу на класифікацію педагогічних технологій за організаційними формами. Сюди належать:

-      класно-урочні;

-      альтернативні;

-      академічні;

-      клубні;

-      індивідуальні;

-      групові;

-      колективний спосіб навчання;

-      диференційоване навчання

            До групових технологій відносять і технології нетрадиційних уроків, в яких має місце розподіл класу на які-небудь групи.

 А одним із видів нетрадиційного уроку є інтегрований урок.

           При використанні групових технологій на інтегрованих уроках відбувається збільшення активу учнів основне ядро якого складають асистенти (їх називають консультантами, лаборантами)  з різних предметів. Консультанти з навчального предмету – це добре встигаючі учні, які цікавляться предметом і виявляють бажання допомогти своїм товаришам у навчанні.

         Для ефективного проведення групових занять   педагог повинен дуже добре знати клас (не тільки рівень знань, а й особливості особистих відношень, що склалися в колективі), систематично займатися з консультантами (перевіряти якість їх знань, давати методичні рекомендації і т.д.)  Деякі додаткові затрати часу на підготовку повністю компенсуються великим педагогічним виграшем.

        Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її освоєння, як показує практика зарубіжних країн (Угорщина, Фінляндія, Німеччина)  та науки вітчизняної педагогіки, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем  мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищення їх дієвості й систематичності. Таким чином інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв'язках.

Особливо актуальними є справи інтегрування різнопредметних знань у початковій ланці освіти, оскільки для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об'єктів навколишнього світу, без усвідомлення їх історичних ознак. Системний аналіз складових цілого, синтезуюче порівняння з іншими становить для учнів значні утруднення. Одночасно ці операції лише  формуються у напрямку від загального до конкретного.

Поняття «інтеграція» - це процес пристосування і об'єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової та функціональної однотипності.

В перекладі з латинської «інтеграція» означає «відтворення».Виникла інтеграція як явище фундаментальних наук на фоні своєї протилежності – диференціації. Вона заклала  основи і необхідність інтеграції.

Методичними принципами об'єднання предметів є:

1.    опора на знання з багатьох предметів;

2.    взаємозв'язок в змісті окремих дисциплін;

3.    зближення однорідних предметів;

4.    розвиток загальних рис для ряду предметів.

        Для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують об'єктивні причини й передумови. Однією з причин є необхідність  усунути перевантаження дітей скоротити  кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити їх для предметів розвивально-виховного  циклу. Об'єктивною передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель початкових класів, оскільки йому доводиться навчати дітей цих предметів у традиційній ізоляції.  Натомість у старших класах інтегрування окремих предметів, навіть споріднених в один,  створює труднощі у підготовці  вчителя, який би вів цей курс. Адже це вимагає від нього не тільки високої кваліфікації, а й відповідної наукової ерудиції в методах наук на основі яких створено інтегрований предмет.

        Тому нерідко на одному уроці, інтегрованому за змістом, доводиться працювати двом, а то й трьом учителям: один, наприклад з літературною частиною матеріалу, другий – з історичною, третій – з образотворчою, четвертий – з музичною тощо. За таких умов інтеграція перетворюється в реалізацію на одному уроці фрагментів різних предметів, що призводить до випадкового зрощення одиниць інформації, штучного поєднання змісту різних шкільних дисциплін.

        Безумовно, говорити сьогодні про повну інтеграцію тих чи інших предметів у рамках початкового навчання поки це рано,  оскільки для цього спеціальні  дослідження необхідне, в  яких мають взяти участь і дидакти, і психологи, і методисти. Особливо продуктивно можна буде застосувати такі інтегровані курси у системі диференційованого навчання, у класах з підвищеним рівнем і темпом засвоєння програм.

        У концепціях створення національної школи інтеграція змісту освіти  розглядається як важлива умова повноцінної реалізації усіх її функцій, на основі інтеграції усіх її навчальних курсів уже створені окремі програми.  До них слід віднести художню працю, оскільки художньо-трудова діяльність учнів на заняттях безпосередньо пов'язана  з розвитком  зору, координацією рухів,  мовленням і мисленням.

        Ознайомлення з навколишнім світом синтезує не менш природничі  знання, а й елементи історії, фольклору, сіспільство-знавства, етики тощо.

        Одним з напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів  і об'єднаного навколо однієї теми. Це об'єднання  навколо однієї теми. Це об'єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

       В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Цікаво, що «характерною рисою початкової школи більшість розбіжних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані в «мистецтво мовлення», «відомості з історії», географії», громадянства – у громадянство, відомості з фізики, хімії, біології, астрономії – у природознавство. Досвід проведення інтегрованих уроків засвідчує, що їх методика вимагає дуже високого професіоналізму та ерудиції вчителів.

       Механізм процесу інтеграції можна розглянути у таблиці:

                                                                                Таблиця   1.1

Механізм  процесу інтеграції.

Міжпредметні

(умова)

 

 

 

Комплексні

(наслідок)

 

 

 

 

Інтеграція

 

 

 

 

 

 

 

Методичні

 

 

Психологічні

 

Дидактичні

       

      Міжпредметні зв'язки – це необхідність відображення у навчальному процесі взаємозв'язку явищ природи і суспільства.

      Міжпредметні зв'язки  розвиваються завдяки функціонуванню паралельних понять та категорій різних предметів. В педагогічному процесі  вони являються необхідною умовою процесу інтеграції.

      Комплексний підхід – поняття, яке виникло на початку ХХ століття як досвід використання навчальних дисциплін з практичною діяльністю. він виступає наслідком інтеграційного процесу.

      Інтеграційні процеси базуються  на трьох підпорах:

² методологічний

² психологічний

² дидактичний

      Методологічний підхід – це використання різних прийомів та методів як системи роботи.

      Психологічний підхід – це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характерезує якість засвоєння знань.

      Дидактичний підхід – це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання.

     Чим відрізняються уроки інтегрованого змісту від уроків з використанням міжпредметних зв'язків?  На наш погляд, це різні методичні поняття. Насамперед міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів.

 Ці завдання мають допоміжні значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються. Припустимо, на уроці читання творів з теми «Прийди весно з радістю» (3 клас) вчитель актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику – у даному разі маємо справу з міжпредметними зв'язками уроків природознавства і малювання.

      Якщо зміст уроку за темою «художній образ весни зінтегровано з різних видів діяльності для створення в свідомості та уяві дітей літературно-художнього образу весни, то це вважаємо, - урок інтегрованого змісту. Особливість такого уроку в тому, що тут поєднуються блоки знань з різних предметів. Точніше сказати, це урок з елементами інтеграцій на відміну від тих, що побудовані за програмою інтегрованих курсів і уроків з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів, які за навчальним планом викладаються як окремі.

      Під час проведення інтегрованих уроків вчительові доводиться самостійно визначити, яка мета    цього інтегрованого уроку, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні.

      Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду повного об'єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.

      Аналіз діючих програм для чотирирічної школи та вивчення досвіду вчителів, які застосовують уроки такого змісту, свідчать про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з таких предметів.

1 клас

                                                       ознайомлення з навколишнім           

Навчання

грамоти

 
                                                    

                                                       музика

 

                                                        образотворче мистецтво  

 

 

                                                        ознайомлення з навколишнім

 

                                                        праця

           Математика

                                                        образотворче мистецтво                                                                                           

                                          

                                                        фізичне виховання

                                        2 клас  

                                                        читання

 

                                                        російська мова

 

     Українська мова                      образотворче мистецтво                                                                                 

 

                                                          ознайомлення з навколишнім

 

                                                         музика

 

                                                        народознавство 

 

 

                                                        ознайомлення з навколишнім

 

                                                         трудове  навчання

       математика

                                                        образотворче мистецтво

                  

                                                        фізкультура

                                                        

 

 

 

                                                        образотворче мистецтво

 

                                                        читання

        Музика

                                                        ознайомлення з навколишнім

 

                                                        фізкультура

 

 

                                                       3 - 4  класи

 

 

                                                        українська   мова

 

                                                        образотворче мистецтво

 

                                                        природознавство

          Читання

                                                        музика

 

                                                        народознавство

 

                                                        етика

 

 

 

 

                                                         музика

 

                                                         розвиток мовлення

        Малювання

                                                         читання

 

                                                         трудове навчання 

 

 

 

 

 

 

                                                        природознавство

       Математика

                                                         трудове навчання

 

Як бачимо, можливості для змісту інтеграції досить широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту однозначної відповіді не може бути. Це залежить від уміння вчителя провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті. Для цього треба завчасно, хоч на півріччя проаналізувати календарні планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання.

Адже до проведення інтегрованих уроків треба готуватись не лише вчителеві, а й учням.

Проаналізуємо здобутки передового досвіду з цього питання. Протягом кількох років у м. Миколаєві над цією проблемою працює клуб "Пошук". Стрижнем пошуків учителів і ідея розвитку особистості молодших школярів на основі збагачення їх сприймання і мислення  яскравими інтелектуальними почуттями, створення на уроках діалогів, співробітництва різних рівнів. Досвід учителів М.Н. Денисюк ( НВК №10) вже набув визнання серед колег.

Наприклад, учитель Денисюк для 1 класу визначила 10 тем уроків інтегрованого змісту:

1."Хто як зимує". Зінтегровані теми з уроків: читання - "Хто так малював", ознайомлення з навколишнім - " Ознаки зими", малювання - "Зустріч зими";

2-3."День космонавтів". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - " День космонавтики", розвиток мовлення - " Складання казки за її початком", образотворче мистецтво - аплікація "Космос", фізкультура - "Ми космонавти".

4."Складемо казку". Теми з уроків малювання - " Чарівний птах", розвиток мовлення - "Складання казки за початком".

5."Транспорт". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Транспорт", праця (конструювання), розвиток мовлення - " Моя вулиця".

6."Професфїнаших батьків". Теми з уроків:  ознайомлення з навколишнім - "Професії" ,художня праця - "Робота з тканиною".

7-8. Урок-казка "Зима-білосніжка". Теми з уроків: ознайомлення з навколишнім - "Ознаки зими", фізкультури - "Зимові розваги", музики - "Казка зимового лісу".

9.Урок-мандрівка "У гості до Веснянки". Теми з уроків: музики - "Звуки весни", малювання - "Фарби ранньої весни".

10.Урок-казка "Розмова на лісовій галявині". Теми з уроків позакласного читання, музики, малювання, розвитку мовлення.

Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, Марія Никифорівна важливого значення надає таблицям для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення. Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д", вчителька використала велику кольорову таблицю - опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 - опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 - інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім ( як живляться  корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).

     Такі таблиці-опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об'єднані навколо одного чи кількох близьких понять.

Уроки інтегрованого змісту вчитель проводить здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми.

Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому

У чому ж полягає розвивальна сутність інтегрованих видів діяльності?

В.О.Сухомлинський порівнював думку дитини з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно-естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до абстрактних узагальнень.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язння мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.

Виховуючи культуру споглядання, ми навчаємо малих школярів розглядати і відкривати в ньому щось нове, виявляти ознаки і властивості. Це перші сходинки розумової діяльності. Суть цих процесів полягає у:

1)   баченні реального предмета;

2)    створенні образу в уяві;

Під час колективного споглядання учитель системою спонукальних запитань загострює увагу на вичлененні істотного, характерного у спостережуваному, а далі - вчить  зображувати ціле через подачу характерних ознак. Іншими словами, використовує найбільш плідний прийом у пізнанні - єдність аналізу і синтезу, що спонукає до формування образу в уяві

Розробляючи сучасну методику уроку мови та мовлення, педагоги переконалися, що найпереконливішою є така організація пізнавальної діяльності учнів, коли спільною темою об'єднуються уроки рідної мови та інших навчальних предметів.

Зорієнтованість різних видів діяльності на дидактичній цілі уроку мови й мовлення - це головний принцип внутрішньої організації і уроків мислення в природі  й інших інтегрованих уроків мови й мовлення.

Коли слід проводити інтегровані уроки мови й мовлення? Найбільш доречними вони є як вступні  до певної теми ( розділу) або підсумкові.

Тематичні обрії інтегрованих уроків надзвичайно широкі. Їх можна згрупувати навколо двох головних тем:

1)   "Я у світі природи"

2)    "Я у світі людей".

Пропонований методичний підхід дає змогу вчителеві планувати систему уроків, у якій раціонально поєднуються різні їх види:

1)вступні з використанням міжпредметних зв'язків та інтегрованих видів діяльності

2)уроки, на яких не застосовується інтеграція навчання, але готують до наступних узагальнюючих;

3)узагальнюючі уроки із широким застосуванням інтегрованих видів діяльності, притаманних тим дисциплінам, які вивчаються як самостійні предмети.

Тематична єдність дидактичного матеріалу створює мотив діяльності, дає змогу поєднати процес пізнання кожному учневі рідної мови з духовним життям дитини.

Завдяки такій організації пізнання кожній дитині програмується шлях від дій спільних з учителем, ознайомленням, до самостійних, від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої.

Визначальним критерієм у доборі видів діяльності з інших навчальних предметів є сукупністю дидактичних цілей уроку мови й мовлення, що може бути представлена структурно.

Дидактичні цілі уроку мови та мовлення:

-         нові знання з лексики, фонетики, граматики, правопису;

-         розвиток усного й писемного зв'язного мовлення;

-         відпрацювання навичок граматичного письма;

-         удосконалення опорних вмінь;

-         вміщення нового в системі раніше вивченого;

-         підготовка до сприймання раніше вивченого;

Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема  на вивчення того чи іншого  розділу програми, вчитель знаходить найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.

За способами інтеграції видів діяльності виділено чотири основні типи інтегрованих уроків рідної мови й мовлення.

 

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю

Їх пізнавальні можливості

1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство.

Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні. класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів;

2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність, елементи хореографії та фізкультури.

Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.

3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів, елементи хореографії і фізкультури.

Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.

4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація, елементи хореографії та фізкультури.

Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.

 

 

 

 

 

 

Пошуки шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в сучасній школі здійснюється в різних напрямках. Одним із найсуттєвіших є той, що передбачає радикальні зміни у змісті й методиках навчання.

     Одним із актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання у сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів, під яким слід розуміти взаємне уродження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу – з другого боку. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому мотиваційному та процесуальному рівнях позитивно перебуває весь  навчальний процес, сприяє поєднанню в одному  шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено – у двох або кількох предметах.

      Однак  у теорії і практиці початкової школи немає однозначної думки щодо можливостей інтегрування. Так відомий методист у галузі початкового навчання К.М. Светловська, на основі критичного аналізу невдач застосування у 20-х у наших школах комплексних програм застерігає, що «широка міждисціпліонарна модель інтеграції вочевидь не продуктивна в молодших класах школи, оскільки не може дати учням елементарних, але міцних і системних знань та навичок вона вже передбачає наявність у них такої бази і, крім того будується в рамках певного провідного спеціального предмета, тобто не раніше, ніж у середній ланці школи» [41,c,7]. Методист робить висновок, що в практиці початкового навчання слід використовувати, розвивати і впроваджувати внутрі – та міжпредметні зв'язки як «зону найближчого розвитку» для подальшого поступового та обережного використання інтеграції навчальних предметів.

     Вчительство приєднується до думки К.М. Светлової, однак не сприймає її надмірної категоричності у висновках.

     У цій роботі хочеться показати доцільність і можливість застосування інтеграції навчальних дій на мотиваційному, змістовому і процесуальному рівнях під час опанування окремих розділів, тем. Це дасть змогу поєднати одержані вміння й знання в систему, що забезпечить їх більш ефективне практичне застосування.

      Особливо виразно можна побачити продуктивність застосування інтеграційного підходу до формування й удосконалення у молодших школярів мовленності діяльності, яка в умовах початкового навчання відграє провідну роль на всіх без винятку уроках, однак найвиразніше виявляється на заняттях з рідної мови і читання. Ці два предмети в початковому навчанні доцільно згенерувати в один, наприклад у «Рідне слово» тому що вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і в їх основі лежать одні й ті ж види мовленнєвої діяльності-слухання, розуміння, читання, висловлювання (усні й письмові).

      Застосування інтеграції на уроках мови й читання, проведення інтегрованих уроків рідного слова, за передбаченнями вчених, позитивно позначаються як на результативність формування в школярів мовлення навичок, так і на літературно читацьких знаннях і вміннях. Вони характеризуватимуться  вищою системністю, набуватимуть, узагальненості, комплесності, усвідомленості. У поєднанні з читанням підвищиться і роль мотивації загалом стосовно вивчення мови, й працювання розділів, тим програми зокрема.

      Основними методичними принципами, які забезпечують інтеграцію завдань з мови й читання,  вважають таке:

²  постійний взаємозв'язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням, мовні знання у системі планування мови є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження й удосконалення думки;     

²  активний характер навчання; опанування мови має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх чотирьох видів мовленнєвої   діяльності – слухання, аудіювання, читання й письмо;

²  мовні знання, мовленнєві уміння й навички, у тому числі й читання,  переказ прочитаного слід розглядати як умову й компонент розвивального навчання.

      Хочеться показати реалізацію цих принципів під час засвоєння одного з найважливіших і практично значущих розділів програми з рідної мови «Речення». Незважаючи на те, що речення належить до традиційного змісту початкового навчання, учителям доведеться нині переглядати лінгво-дидактичні уявлення про цю мовну одиницю та перебудовувати методичні підходи до її опрацювання зі школярами. Однією з причин цього є докорінна зміна провідної мети початкового вивчення рідної мови.

Замість традиційного вироблення в учнів знань і навичок, де на першому місці, як бачимо, стояли мовні знання, нині в цьому курсі поставлено завдання навчити молодших школярів висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.

Таким чином, традиційний підхід до речення як суто мовного, граматичного поняття не сприятиме реалізації цільової мети, де знання про кожну мовну одиницю мають бути заповненні відомостями з мовленнєвої теорії. Крім цього, функціональний підхід до вивчення шкільної граматики спонукає розглядати всі мовні одиниці у структурі одиниць вищого ярусу. А це означає, що речення має сприйматися учнями як будівельний матеріал: складова зв'язного висловлювання, тексту.

У сучасних поглядах на речення, виражених у працях українських та російських лінгвістів, з – поміж різних ознак цієї синтаксичної одиниці можна виділити три найістотніші:

-      комунікативність

-      предикативність

-      змістову й інтонаційну завершеність.

Головний недолік традиційної методики опрацювання речення в початкових класах полягав у недостатній увазі до його змістової та інтонаційної сторони, до виявлення його функцій у мовленні взагалі та окремих висловлюваннях (усних і писемних) зокрема. Практично цей недолік виражався передусім у створеній класифікації простих речень, яка протягом кількох десятиліть панувала в програмах і підручниках для початкових класів, і призводила до порушення принципу науковості в початковому формуванні лінгвістичних понять. По суті, традиційний, нічим не обгрунтований принцип поділу речень на розповідні, питальні й окличні орієнтував учнів переважно на зовнішню ознаку цієї синтаксичної одиниці, що виявилася тільки писемному мовленні пунктуаційно: крапкою, знаком питання та знаком оклику. Це було знаком формально – граматичного підходу до завдання мови, не узгоджувався з принципом практичного, мовленнєвого  підходу навчання мови молодших школярів.

Крім того, що традиційна, класифікація речень суперечила існуючій у мовознавстві, вона порушувала й інший важливий дидактичний принцип – перспективності навчання, оскільки в середній ланці загальноосвітньої школи знання учнів про речення доводилося відповідно коригувати.

Неправильний поділ речень на розповідні питальні й окличні негативно відбиваються на читанні, зокрема на формуванні у молодших школярів таких істотних читацьких якостей, як усвідомленість і виразність. Брак навчальної настанови вникати у зміст висловленого в реченні, щоб правильно визначити і відповідно передати голосом його мету, призвів до того, що виразність учнівського читання ґрунтувалася переважно на імітації, наслідуванні вимоги класовода, не забезпечувалося логічними закономірностями, опорою на зміст.

Розробленою системою вправ поступово підводило дітей до усвідомлення таких закономірностей, пов'язаних із реченням:

1.    За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні і спонукальні. Кожен із названих типів речень має відповідну інтонацію: розповідні (повідомлення), запитання та спонукання до дії.

2.    Крім основної інтонації, яка підпорядковується меті висловлювання, розповідні, питальні та спонукальні речення можуть набувати додаткової, окличної інтонації, якщо вони вимовляються з повним сильним почуттям.

3.    З огляду на вищенаведені, речення в кінці якого стоїть крапка, може бути як розповідним, так і спонукальним

4.    Уміння школярів пізнати в тексті та в живому мовленні спонукальне речення має ґрунтуватися на усвідомленні самого терміну «спонукальні».

Систематичним застосуванням знань про речення, одержаних на уроках рідної мови, у ході опрацювання  художніх текстів на уроках читання в учнів успішно формуються аналітично-синтетичні мовленнєві дії: уміння граматично узагальнювати, систематизувати одержані знання, бачити впізнавати вивчені мовні явища у структурі висловлювань, свідомо використовувати їх під час самостійного повторення текстів. Йдеться таким чином, про формування міжпредметних асоціативних зв'язків, які належать до вищого ступеня розумової діяльності, оскільки дають змогу комплексно використовувати здобуті знання, взаємно їх підпорядковувати, уникати суперечностей між розрізненим засвоєнням знань і вмінь з окремих, хоча й споріднених, предметів та необхідністю комплексно їх застосувати в мовленнєвій практиці.

Перетворення казкових істин у живий досвід творчої праці – це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою.

Творчість у педагогічній науці і практиці здійснюється  в ефективному застосуванні уже створеного досвіду, в освоєнні наукових розробок, в умінні розвивати ідею, реалізовувати в конкретних умовах, бачити варіанти вирішення однієї і тієї ж проблеми, застосовувати досвід інших створювати свій.

Педагог В. Фахтеров відзначає: «Якщо навчання – мистецтво, то воно найвище з усіх мистецтв, бо маємо справу не з мармуром чи полотном і фарбами, а з живими людьми. А відтак, школа – найвища художня студія.[10.C.9].

У наших школах значна увага приділяється всебічному розвитку школярів, формуванню їхнього цілісного наукового світогляду. Одним із засобів вирішення цієї проблеми стало, ... поєднання основ наук з інтегрованими курсами, які можуть будуватися на основі повного злиття предметів,  широкої міждисциплінарної інтеграції, поєднання блоків знань з окремих предметів.»    [21.c.21].

Логічно цю інтеграцію навчання сьогодні намагаються здійснити передусім на його першому етапі в початковій школі З огляду на це у педагогічній літературі наводяться як переваги, так і недоліки подібних експериментів.

Так зокрема, Ю.М. Колягін позитивним фактором інтеграції в початковій школі вважає відносну готовність  учителя, який веде більшість навчальних предметів. Головним ще аргументом «за» на думку згаданого дослідника, може бути наявність великих потенційних можливостей у розвитку інтелекту дитини. Він посилається тут на результати досліджень американських психологів, згідно з якими 20% інтелекту формується у перший рік життя, 50% - до чотирьох років, 10% - до восьми років і 90% - до тридцяти років життя.

Негативними ж факторами для інтеграції в початковій школі, як зазначається в публікаціях останнього часу, є  малочисленість навчальних предметів, необхідність формування надзвичайно важливих навичок читання, письма та лічби, складність у викладі інтегрованих курсів так, щоб дітям цієї вікової категорії було цікаво й зрозуміло.

До того ж, не кожне об'єднання навчальних предметів чи їх складових є інтеграцією. Необхідна провідна ідея, реалізація якої забезпечить нерозривний зв'язок, цілісність цього курсу. Вважаємо, що такою наскрізною ідеєю в підручниках з читання в початковій школі повинен стати національний компонент. Стосовно підручників з читання, в яких закладена пропедевтика літературної освіти, то вони специфічні до того ж іще й з погляду об'єкта вивчення – художньої літератури. Вона ж інтегральна за своїм призначенням і є першоосновою для утвердження моралі і громадянськості, вироблення культури і переживань, виховання художнього смаку,

для розвитку мовлення учнів, образності мислення.

Для того, щоб у шкільних підручниках з читання знайшли місце яскраві факти вітчизняної історії (доступні для сприйняття дитини), а також із життя й творчості українців діаспори, щоб Україна постала в навчальних книгах як хліборобська, так і промислова, інтелектуально-наукова держава, українознавство повинно інтегруватися з іншими дисциплінами, стати основою інтеграції предметів.

Упродовж 1992-1997р.р. побачила світ серія нових підручників з читання для початкової школи. Вчителі й учні отримали ще й альтернативні підручники з навчання читати, створені на основі нових освітніх концепцій і нового покоління програм. Нині чинні букварі та читанки зібрали в себе певний досвід інтегрування навчального матеріалу через призму народознавства.

Інтеграція змісту навчальної книги передбачає поглиблення, уточнення та розширення деяких загальних понять, які є об'єктом вивчення різних наук. І вже в початкових класах необхідно закласти основи цілісного уявлення про природу та суспільство і формувати ставлення до законів їх розвитку.

Інтегрування змісту в навчальній книзі, на наш погляд, вирішує цю проблему, допомагає учневі побачити взаємозв'язок у розвитку природи й людини.

Особливо цікаво з точки зору проблем, що розглядаються, може бути буквар-читанка для дитячих садків та перших класів початкової школи "Сходинки" І.О.Білого. Підручник складається з букварної частини "Буквиця" та трьох післябукварних розділів-сходинок "Читання", "Сторінки минулого", "З народних джерел".  У свою чергу матеріал "Читанки" згрупований тематично відповідно до пір року і органічно пов'язаний із системою знань, що передбаченні іншими дисциплінами - рідною мовою, літературою, природознавством, народознавством, математикою, образотворчим мистецтвом.

Академік С. Єфрімов видання в 1920р. праця "Українознавство", писав: "становище України, в самому процесі боротьби, невиразне й мінливе накладе на громадян її чи мало ще нових обов'язків, а з них найперший - знати свій край, щоб найбільш доцільно та інтенсивно служити йому".[ 12.с.23]

Нині переживаємо сучасний процес формування почуття етнічної цінності всього українського народу, згрупування його як певної історичної спільності на шляху утворення Української держави. А тому одним з найважливіших завдань школи повинно стати виховання такої особистості, яка б почувала себе частиною нації, виявляла свою причетність до її історії,  традицій і культури, її духовного життя "Жити в Україні - це значить обов'язково знати українську культуру, її літературу, в якій знаходять свій вираження історія народу, його моральні цінності, ідеали, традиції, звичаї, його ментальність, національний характер".[18. с. 3]

У цьому зв'язку тексти " Читальні", як із підручника І. Білого "Сходинки" в цілому, особливо яскраво репрезентують народознавчий аспект мистецтва слова, інтеграцію мовно-літературної класики з природознавством та історією.

 Інтегрований зміст підручника "Сходинки" дає змогу першокласникам засвоїти знання про Україну, наш народ, його культуру і спосіб життя, формувати творчу особистість.

На наш погляд, заслуговує також серйозного вивчення спеціалістами досвід інтегрування навчального матеріалу в "Букварі" М.Чорної, Д.Грабаря (Львів.1994р.). У ньому українознавство органічно пов'язане  з системою знань, що передбачені іншими дисциплінами - рідною мовою, природознавством, музикою та співами, образотворчим мистецтвом. Робота молодших школярів з ілюстративним матеріалом має не лише пізнавальний, а й прикладний характер. Тобто учні одержують відомості з природознавства і одночасно розвивають мовленнєві навички, вчаться практично застосовувати  знання флори і фауни рідного краю у повсякденному житті. Цьому сприяють тексти для читання в букварної та післябукварної частині підручника.

Отже, у "Букварі" М.Чорної та Д.Грабаря інтегрування матеріалу з таких навчальних дисциплін, як рідна мова, природознавство, музика та співи і образотворче мистецтво проведено більш системно і цілеспрямовано на основі українознавства.

Цей підручник може стати базовим для створення інтегрованої навчальної літератури нового покоління.

Підсумовуючи це, варто зазначити, що в сучасних підручниках з читання, українознавства,  зокрема, національний компонент, має стати основою для інтегрування змісту різнопредметних знань і  виховання розвиненої особистості. Завдяки підручникові нового покоління молодші школярі зможуть засвоїти базовий рівень умінь і навичок читати, лічити, розв'язувати задачі, а також формувати знання про спосіб життя, народні мистецтва, культуру рідного краю, України, її історичне минуле й сучасне, національні традиції, символіку, звичаї, обряди. Крім того, робота за таким підручником, дасть змогу зекономити  навчальний час, характеризуватиме процес навчання якісно новими властивостями, розвивальними за суттю.

У результаті теоретичного пошуку,  вивчення передового педагогічного досвіду, аналізу досягнень і труднощів у засвоєнні предметів, які закладають основи наукових знань про природу і суспільство, було зроблено новий інтегрований курс "Людина і світ". Створено його за оригінальним змістом пов'язаним із системою знань, передбачених іншими навчальними дисциплінами, і водночас уникнувши дублювання соціального і наукового-пізнавального змісту. Це забезпечить різнобічність і перспективність виховання й розвитку дітей.

Мета курсу - сприяти пізнанню природи й суспільства у їх єдності, взаємодії, взаємозв'язках. Вміст і методичний апарат  предмета має допомогти учневі поставити на перший план загальнолюдські цінності у ставленні  до природи, інших людей, культурної спадщини нашого народу, результатів праці. Тому й зроблено спробу синтезувати не тільки природничі знання, а й елементи історії, фольклору, етнографії, суспільнознавства, етики й естетики. Основними структурними компонентами є відомості про звуки і залежності у природі та суспільстві, первинні моральні й оцінні поняття, уявлення, уміння виконувати пізнавальні дії, виявляти залежності, робити самостійні висновки, спілкуватися з людьми, оцінювати вчинки. Значне місце  відведено також сенсорним навичкам поведінки в природі і суспільстві.

Багатоплановість змісту предмета дає змогу реалізовувати сукупність різноманітних завдань:

-      формування уявлень про єдність матеріального світу;

-      засвоєння загальних та емпіричних уявлень і понять які відбивають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують пізнавальний досвід дитини;

-      забезпечення первинних  цінічних орієнтацій учнів у різноманітних галузях життя, культурній спадщині країни, регіону, сім'ї;

-      створення передумов для виховання моральності і пов'язаних з нею виявів поваги до чужих думок, іншого світосприймання, способу мислення.

Щоб під час навчання в дітей максимально розвивалося активне ставлення до природи і суспільних явищ, курс наповнений таким матеріалом, який відповідав би їхнім інтелектуальним, моральним і естетичним потребам.

У змісті предмета зроблено спробу відбити природний розвиток знань від гіпотези через її уточнення, аналіз перевірку до точного чітко сформульованого твердження. Матеріал підібрано так, щоб діти вчилися творчо, самостійно здобувати знання, висловлювати припущення, здогадки, що стимулюють пошук і згодом перетворюються на практичні.

Особливо важливого значення у дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу ми надаємо зв'язку  його  з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів вимагає постійного залучення до аналізу життєвих вражень цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж спонукання принципу подання методів і прийомів навчання – він передбачає активне і свідоме нагромадження, а відтак – і узагальнення вражень з різних джерел, доцільно організацію самостійної і пошукової діяльності учнів.

Таким чином, інтегроване та профільне навчання – актуальна комплексна проблема навчання і наукова проблема освіти. Їх розв'язання дасть можливість  піднести якість навчання, розвивати обдарованість і нахили учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

Використання інтеграції навчання в практиці сучасної школи.

Навчитись вчитись - це означає зробити так, щоб учіння стало для кожного школяра не тільки необхідністю, але й величезною радістю пізнання. В цьому учневі може допомогти тільки вчитель - " майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки , що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їхньої праці" - говорив Василь Сухомлинський.

Як же народжується інтегрований урок? З чого? Завдяки чому? По-перше, з нестандартної педагогічної теорії. По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя. А найголовніше - з відсутності штампів у педагогічній технології.

Нібито й вільніше стало, і немає єдиної, уніфікованої освіти, і минулі ті часи, коли від заданого зверху змісту не можна було вчителям відхилятися ні на крок. Чи думали ми, що нині в Україні діятиме майже 50 навчальних програм початкової школи? Та варіантність навчальних програм у сучасних загальноосвітніх школах не гарантує міжнародного визнаного характеру й рівня розвитку учнів певного віку. Шлях до мети - в пробудженні прагнення кожного учасника навчально-виховної роботи - і дорослого, і дитини - до спільної організації шкільного життя, розвитку відповідальності за спільну справу, що починається з відповідальності за себе, за свої дії, своє життя. Пошук співробітництва, співдружності, пройнятих  гуманістичними взаємовідносинами, - основа побудови інтегрованого уроку.

Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння.

Творча активність дитини на уроці  не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу.

З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм її спілкування. Учень першого класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. І спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови з'являється  необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок. Як впоратися шестирічному малюкові з цим? І тут на допомогу вчителеві приходить його вміння слушно та вчасно змінити зміст спілкування дітей. Час " підімкнути" його до того процесу, який теорія називає дидактичною взаємодією.

Дидактична взаємодія на уроці уявляється в цьому контент як співпраця в підсистемах:

"особистість учителя - клас"

" особистість учителя - особистість учня"

" особистість учня - особистість учня"

"особистість учня - клас"

В усіх цих підсистемах постійно і незміно присутня друга, весь час відбувається взаємодія вчителя і учня як двох особистостей. Саме її і можна вважати провідним педагогічним механізмом на уроці.

Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись.

Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Інтеграція математичної та природознавчої освіти.

 

Відповідно до світових стандартів освіти розробка державних стандартів природничо-математичної освіти в Україні має базуватись на філософському підході до інтеграції різнорідних знань, поглядів на людину і суспільство, гуманізації та гуманітаризації освіти.  Цього вимагає і завдання формування планетарного мислення сучасної людини.

На порядку денному - розробка та апробація концепції запровадження інтегрованого навчання на всіх ступенях навчання загальної середньої школи. Вона має відповідати принципу вікової доцільності навчального змісту, який зумовлює добір змісту навчального матеріалу, форм його організації, рівень вивченого залежно від можливостей його сприймання і застосування,  детермінованих віковими особливостями школярів.

Основне дидактичне завдання - через навчальний зміст предмета забезпечити рух пізнання учня до наукового змісту, а через нього - до розуміння самої об'єктивної дійсності. При цьому передбачається:

1)   формування в учнів категоріальних, тобто найбільш загальних, фундаментальних понять науки;

2)   розгляд методологічних проблем науки.

Для міжнаукової взаємодії необхідна наявність хоча б двох наук. Кожна з них може бути інтегрована в міжнауковий процес як цілісна система або через окремі  свої структурні ланки. При цьому не виключається взаємодія з іншими науковими теоріями.

Інтегративні процеси, характерні для сучасних міжнаукових зв'язків, проходять у таких напрямках:

1)   в окремій науці, що визначає підхід до її розвитку як мононауковий (монодисциплінарний), тобто внутрінауковий;

2)   між науками однієї галузі, без участі філософії, що визначає міжнауковий (міждисциплінарний) підхід;

3)   між конкретним пізнанням і філософією, що становить загальнонауковий підхід.

Сучасне теоретичне мислення повинно мати своїм інструментом найбільш загальні, фундаментальні закони природи і суспільства, наукові теорії. Їх використання створено умови для формування глобального, екологічного мислення. Адже відомо, що "мислення здатне скерувати найбільш загальними, фундаментальними закономірностями обґрунтовувати на їх основі явища дійсності, часткові закони різних наук називають інтегративним мисленням".[17.с 22.]

Концепції Н. Ф. Борисенко, І.Д. Звєрєва,В.М. Максимової, В.Н.Федорової та інших свідчать, що міжпредметні зв'язки становлять відображення міжнаукових зв'язків у змісті й методах навчання гуманітарних і природничих дисциплін. Навчальні предмети - дидактичний еквівалент основ відповідних наук. Дидактична специфіка істотно відрізняє   навчальні предмети і їх взаємодії - від міжнаукових.

Викладене певною мірою стосується теорії імовірностей, яка займає особливе місце в сім'ї математичних наук.

Загальнодидактична схема на засадах інтеграції, яка дозволяє усунути дублювання навчального матеріалу, забезпечує єдиний підхід до здобуття ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу, така:

1)   вибір базового предмета - теми(математика);

2)   інтеграція знань базового предмета - теми за знаннями сумісних фундаментальних наук(математика, природознавство, художня праця);

3)   профілювання знань із врахуванням типу закладу, потреб особи        і суспільства.

 

 Функцію синтезування і поглиблення знань виконують системно-узагальнюючі заняття, інтегративні дні, інтегровані курси, заняття в гуртках, екскурсії в природу тощо.

 Основна мета уроків серед природи – навчити дітей думати. Досягти цього, вважав В.О. Сухомлинський, можна, тільки навчивши їх спостерігати, дивуватися, радіти пізнанню, перетворювати думку слова, творити казку. Коли діти спостерігають за явищами природи, перед ними відкривається несподіване в навколишньому світі, його таємниця і краса.  Вони дивуються раніше не поміченому. І тут починається роздуми серед природи.

Проаналізувавши розділ можна зробити такий висновок, визначивши особливості інтеграції математичної і природничої освіти:

² навчання повинне бути побудоване таким чином, щоб формувати в учнів здатність відтворювати раніше засвоєні знання для кращого запам'ятовування нового матеріалу;

² систематичний розвиток педагогічно доцільних взаємодій між розділами навчальних предметів природознавства й математики – одне з необхідних умов розвитку пізнання учня наукового змісту, а через нього – до розуміння самої об'єктивної дійсності;

² сприйняття природничих і математичних понять носить схожу природу й доповнює один одного;

² виходячи із проаналізованих передових робіт учителів багато хто з них використовують, і досить успішно, даний тип інтеграції;

² освітні програми по природознавству і математиці дозволяють повною мірою використати даний тип інтеграції в навчальному процесі початкової школи;

² інтеграція природознавства і математики в початковій школі на практиці використовується не повною мірою, тому що для цього багато вчителів недостатньо підготовлені в науковому й методичному плані, що в свою чергу вимагає більше глибокого методичного пророблення інтегрованих процесів між курсами природознавства і математики в початковій школі. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.   Інтегрований урок читання і природознавства на тему:

« Торкнутися краси можна тільки серцем»

Мета: Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.

-         Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?

-         Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?

-              Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.Бесіда по картині.

- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо  запах трав і квітів та повідгадуємо загадки.

2.Робота над загадками.

Всі пани скинули жупан,

А один пан не скинув жупан.

                                                 (Листяні дерева і сосна).

Прилетіли гості, сіли на помості,

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати.

                                                     ( Пташки).

Влітку сіренький ,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає.

                                                      (Заєць).

Хлопчик – мізинчик,

В дерев'яній одежині.

                                                        ( Горіх).

3.знайомлення з віршами О.Ющенка «Насінина кульбаби».

            - Ой не ріж, ой не рви! -

              Проситься кульбаби цвіт

               Між покосами трави

                Сонечком кульбаби цвіт.

                Замість жовтих обідків

                Білочки пухнасті

                Щедро промінець зігрів

                Срібні та пухнасті

                 Там насіння визріває

                 Щоб зійти весною.

                 Зажовтіють кульбабки

                 Знов поміж травою.

-         Які польові квіти ви знаєте? Які лісові?

-         А чи знаєте ви, що багато з цих рослин називають лікарськими? Хто знає чому їх так називають?

4. Легенда про грицики.

Одного разу сільський хлопчик пастушок Гриць пас у полі Худобу й ненавмисне поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого не було, хлопчик вирвав пучечок трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди і назвали рослину грициками – на честь пастушка Гриця.

У народній медицині її використовують як знеболюючий і кровоспинний засіб.

- А які ще легенди про рослин ви знаєте?

8. Пізнавальні завдання.

- Діти ось, певне, сорока-білобока пошту розносила та й аркуш загубила. Що ж на ньому? А на ньому кросворд. Може спробуємо розгадати?

 

П

О

В

І

Т

Р

Я

 

А

 

 

Н

 

 

В

 

П

Н

І

Ч

І

 

О

 

Й

 

Р

 

Р

С

А

Д

 

С

О

Л

О

В

Е

Й

 

 

Т

 

В

 

Н

 

 

Ь

А

Ь

 

 

6.Моральна задача.

- Оля зараз познайомить вас із віршем А. Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на запитання: чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

                             Старий каштан

Старий каштан за вікнами

Клас затіняє! – сказали.

І от щоб стало світло нам,

Взяли його й спиляли.

Тепер свої густі гілки

До нас не тягне дерево,

І не свистять для нас шпаки

І кроні на перервах

І вже на стовбурі вгорі

Не з'явиться ніколи

Старе рівняння школярів

«Оленка + Микола»

Щоб стало в класі світло нам –

Старий каштан спиляли

Зробили ніби й  правильно

Та в класі – темно стало.

-         Отже, чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

-         Чи відчували ви коли-небудь жаль за зрізаним деревом?

-         А хто з вас посадив уже дерево?

 

7.Моральна ситуація. Тест.

Віра і Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, а Оленка заховала сміття до кошика.

-         Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, - сказала Віра.

-         Яка правильна відповідь, на вашу думку?

а) Оленці треба погодитись і викинути;

б) заховати в кошик, не погодитись з подругою;

в) ви не знаєте як бути.

- А знаєте, Як вчинила Оленка?

Вона сказала:

-         Ні, Віро не викину я сміття під кущ, мені перед соловейком соромно.

8.Написання твору-мініатюри «Коли людині має бути соромно».

IV. Підсумок уроку.

-  Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її? Чи можна милуватися твариною, яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет А. Гвудалов

Я зірвав квітку – і вона загинула

Я спіймав метелика – і він умер

у мене на долоні.

І тоді я зрозумів,

Що торкнутися краси

Можна тільки серцем.

-         Чи розумієте ви слова поета?

 

2). Читання вірша А.Костецького «Не хочу»

Метелика ловити я не хочу:

він – квітка неба, хай пливе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі!

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

я не ображу: це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка жевинка,

що світиться довірою до всіх.

 

Вчителька 4-А класу Іванковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Ігнатєва В.С. проводить урок у незвичайній формі, на якому інтегруються предмети читання і природознавство. Вона активізує розумову діяльність при допомозі використання елементів зацікавленості, повідомляючи цікавий факт, який ніби конкретизує відповідний програмовий матеріал.

Щоб зацікавленість учнів не проходила швидко, щоб зростала допитливість, пізнавальний інтерес – проведення ігор, розповіді цікавих фактів Валентина Степанівна супроводжує запитаннями : «Чому?», «Для чого?», «Як це пояснити?».

Даний урок виховує любов до природи, бажання берегти і любити рідну землю, естетичні смаки і почуття. Нестандартні підходи які присутні на уроці стимулюють самостійність, творчу активність, ініціативу школярів, підвищують якість знань, розвивають творче мислення, узагальнюють і систематизують знання.

Мета запропонованого уроку – збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності – бажання передати власне бачення краси.

Інтегрований урок допомагає вчительці різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення і поняття. Різні види діяльності, які присутні на уроці, роблять його цікавим, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Наявний стан навчання визначається рядом об'єктивних і суб'єктивних причин. Серед об'єктивних слід назвати економічне положення України, що провокує кризу в освіті.

Існують і суб'єктивні пояснення недоліків. Суспільство вимагає від школи докорінної перебудови навчання. Вчителі повинні більше уваги приділяти новим підходам до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проявляти свою творчість, яка супроводжується постійним пошуком ефективних форм навчання.

Важливою причиною є і недостатня практична підготовка педагогічних кадрів до використання нових технологій навчання, ситуацію ускладнює і відсутність методичних розробок з питань проведення інтегрованих уроків. Наявні доробки недоступні широким колам вчителів, особливо у сільській місцевості. Про це свідчить проведені анкетування серед вчителів міської і сільської шкіл.

Практично досліджуючи проблему інтеграції навчання молодших школярів, педагоги  перевіряли ефективність проведення різноманітних інтегрованих уроків.

Вони створювали на уроках різні ситуації, які допомагають дітям зрозуміти, що без знань,  наполегливої розумової праці в житті обійтися не можна, а міцні знання і навички формуються лише  за активної діяльності. Щоб довести це дітям, проводили різноманітні  інтегровані уроки, зокрема: інтегрований урок з читання, української мови, природознавства, художньої праці на тем «Осінь щедра осінь золотава», урок, на якому інтегруються знання з читання і художньої праці на тему: «Виготовлення виробів з тканини. Мішечок для насіння (за готовою викройкою)», у цікавій формі проведено інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху (з елементами читання, рідної мови, розвитку усного мовлення, малювання),  досить активно діти працювали на уроці художньої праці (музика, хореографія) під час теми «Розучування пісні В. Кравчука «Свято зими», вивчення рухів до неї. Виготовлення аплікації «Сніговик».

Вчителі намагалися не давати учням знань в готовому вигляді,  а за допомогою запитань, постановки пізнавальних завдань спонукали їх брати активну участь у здобуванні знань. Так наприклад, проведено інтегрований урок, на якому з інтегровано види діяльності з таких предметів,  які вивчаються за програмою як самостійні:

² рідна мова й мовлення;

² образотворче мистецтво;

² природознавство;

² читання;

² складання діалогів;

² музика;

² елементи фізкультури та хореографії.

Цей урок містить різноманітні прийоми збагачення чуттєвого досвіду, активізації це все та управління словесною творчістю способи організації спостережень за весняними квітами та побудова евристичної бесіди за враженнями від духовного спілкування з природою.

Щоб не перевтомлювати учнів одноманітністю, ми поєднували на уроці спостереження  зі словесною творчістю. Дітям пропонується групова діяльність – скласти діалог і виразні розповісти їх з елементами сценічного мистецтва.

Готуючись до уроку, повинні старанно продумували зміст навчальних завдань і використання різних прийомів подачі їх, щоб забезпечити кожному учневі радість першого відкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише  мислення, а й усієї особистості школяра. Інтегровані  уроки читання мають великі можливості для розвитку творчої особистості. Потрібно проводити різні інтегровані уроки читання, а саме урок читання і художньої праці, інтегрування читання з рідною мовою, природознавством. Такі уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв'язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином , у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги.

Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі.

Педагоги проводили дослідження, яке  показало, що інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками:

І. За дидактичною метою:

1.    інтегровані уроки засвоєння нових знань;

2.    інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;

3.    інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;

4.    інтегровані контрольні уроки;

    ІІ.  За етапами навчальної діяльності:

1.    вступні інтегровані уроки;

2.    інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

3.    інтегровані уроки формування понять, вивчення законів і правил;

4.    інтегровані уроки застосування знань на практиці;

5.    інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;

6.    інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу.

Вважаємо що друга класифікація більш підходить до інтегрованих уроків.

Вивчаючи технологію (структуру) кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст, предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів.

Майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи:  вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку.

Вступні інтегровані уроки передбачають повідомлення учням теми, мети і завдань уроку, мотивацію навчання школярів, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу.

Інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом включають, головним чином, сприймання й усвідомлення учнями практичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного.

Інтегровані уроки формування понять передбачають вивчення нового матеріалу, виведення законів і правил, тобто осмислення всього вивченого  на основі формування понять.

На інтегрованих уроках формування практичних умінь і навичок головна увага звертається на виконання вправ під час вивчення нового матеріалу (вступні мотиваційні та пізнавальні вправи), первинне застосування нових знань (пробні вправи;самостійні застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням), творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

На інтегрованих уроках застосування знань на практиці передбачається осмислення змісту послідовності застосування, способів виконання дій, самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.

На інтегрованих уроках повторення і узагальнення матеріалу найбільша кількість часу відводилась на відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення і систематизацію основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога . Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. Тому наша мета була розробити вимоги до проведення уроків у початковій школі.

З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів пропонуємо вимоги до проведення інтегрованих уроків.

Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:

1.     Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.

2.    Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.

3.    Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб.

4.    Зв'язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.

5.    Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.

6.    Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності.

7.    Ефективність використання педагогічних засобів.

8.    Зв'язок з життям, особистим досвідом учнів.

9.    Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності.

10.          Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об'єм знань.

11.          Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах.

До дидактичних (навчальних) вимог відносяться:

²  чітке визначення задач кожного предмета, що інтегруються на уроці;

²  раціоналізація інформаційного навчання уроку, оптимізація інтегрованого змісту з урахуванням соціальних і особистих потреб;

²  раціональне поєднання різноманітних форм і методів;

²  творчий підхід до формування структури уроку;

²  забезпечення оперативного зворотного зв'язку.

Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають:

-      визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок;

-      постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи;

-      формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін;

-      увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах.

До розвивальних вимог відносяться:

-      формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності;

-      вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;

-      проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку.

Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.           Акімова Т.А. Попередній розподіл навчальних посібників ІІ Рідна школа. – 1991 - №11

2.          Баженова Н.А. Педагогічний пошук –м. Просвіта, 1989. – 300с.

3.          Балютіна К.О. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення ІІ Початкова школа. – 1999 - №10с.46 – 49.

4.          Баранов С.П.  Педагогіка. –К,: Либідь. 1991 – 350с.

5.          Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе, М. -1992 -151с.

6.          Боровой В.О. и не только игра ІІ народное образование. -1994 - №2. – с. 12 – 16.

7.          Варзацька Л.О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення ІІ Початкова школа – 1996. - №6. – с.11- 14

8.          Василюк А.М. Школа і вчитель: вчора і завтра. Причини і тенденції змін у світовій освіті ІІ Рідна школа – 1999. - №3. – с.78 – 79.

9.          Вакуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання. ІІ Початкова школа – 1994. - №6 –с.8 – 11.

10.     Вахтеров В.О. Психологія мистецтва. – К., 1998 – 315с.

11.     Бап'юк Г.В. Нестандартні завдання з математики ІІ Початкова школа. – 1991 №12. – с.34 – 36.

12.     Державна національна програма «Освіта» (України ХХІ століття): Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993р. №196 – к.: Райдуга. 1994 – 61с.

13.     Доренська Л.І. Нестандартні заняття з трудового навчання школа. – 1992. - №1. – с.29 – 33.

14.     Дубинчук О.С. Орієнтуймося на нові тенденції математичної освіти ІІ Рідна школа. – 1998. - №9. – с. 9 – 12

15.     Закон України «Про освіту» Підписаний президентом України 23 березня 1996року. – К. Генеза. 1996. – 37с.

16.     Зінзура А.М. Нові підходи в навчально виховній роботі. ІІ Початкова школа. 1995. -. №10  - 11. – с. 23-24.

17.     Ільченко В.Р. Мислення учнів школи майбутнього ІІ Постметодика. – 1996. №2. – с. 22.

18.     Єфремов С. Українознавство. К.: 1920  - с.3.

19.     Коберник О. Проектування навчально-виховного процесу в школі ІІ Рідна школа. – 1999. - №3. – с.54 – 67.

20.     Каменський Я.Л. Учителю о псиихологии детей шестилетнего возраста. – м. Просвещение. 1988. – 250с.

21.     Калягін Ю.М. Інтеграція шкільного навчання ІІ Початкова школа.- 1990. - №9 – с. 28 – 31.

22.     Комар О.А., Лобановська О.М., Лаптєва Л.Ф. Проводимо інтегровані уроки ІІ Початкова школа – 1996. - №1. – с. 16 – 18.

23.     Каменський Я.А. Велика дидактика. – К.: Радуга. 1955 – 420с.

24.     Кондратюк А.П. Педагогіка. – К.: Вища школа. 1986. – 200с.

25.     КононенкоП.Т. Костенко Т.П.Матеріал до основних проблем базового змісту навчання інтегрованого курсу. «Українознавство» ІІ Початкова школа – 1995. - №1- с. 37 – 41.

26.     Константинов М.О. Смирнов Б.З. Історія педагогіки. К; «Радянська школа», 1970 – 260 с.

27.     Кузин Л.А. Методика преподавания изобразительного искуства в школе – М., 1994. – 160с.

28.     Кузин Л.А. Психология искуства. М., 2000., 230с.

29.     Лактай Л.К. Нестандартний урок ІІ Початкова школа. -1992. №3. – с. 31

30.     Лисенко Г. Інтегрований урок вивчення правил дорожнього руху ІІ Початкова школа. – 1999 №2 – с. 14 – 17.

31.     Олійник  В.Ф. Забезпечення міжпредметних зв'язків на заняттях ІІ Початкова школа. – 1998. - №10 – с. 14 – 17.

32.     Пастушенко Р. Загальна історична освіта:  необхідні якісні зміни ІІ Рідна школа. 1999 - №3. – с.8 – 11.

33.     Побірченнко Н. Інтеграція економічних знань у початковій школі ІІ Початкова школа. 1999. - №7 – с. 22 – 24

34.     Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки ІІ Рідна школа – 1997. - №8. с. 27 – 32

35.     Савченко О.Я. вимоги до якості педагогічної освіти ІІ Початкова школа. – 1995 - №1 – с. 4 – 7.

36.     Савченко О.Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків ІІ Початкова школа. – 1992. - №1 с. 2 – 9.

37.     Савченко О.Я. Урок у початкових класах. – Х. : Освіта. 1993. – 225с.

38.     Светловичная Н.К. Об интеграции как методическом явлении и ее возможностях в начальном обучении ІІ Народное образование. – 1985г. №7 с. 7 – 11

39.     Титароенко Н. Уроки творчості серед природи. ІІ Початкова школа. – 1998. №6 с. 40 – 42.

40.     Скрипненко Н.Ф. Концепсія літературна Освіта. К. 1993. – с. 7

41.     Шпак В.Ю. Митник О.А. Народження нестандартного уроку ІІ Початкова школа. – 1997. - №2 – с. 8 – 13.

42.     Юсипчук С.В. Нова методика уроку ІІПочаткова школа. – 1995. - №1. – с. 59 – 60.

43.     Якилянск В.Ф. Інтеграція математичної та природознавчої освіти. ІІ Рідна школа. – 1999. - №3. с. 55 – 56.

 

 

 

 

 

 

 

  

 

    

  



Дата создания: 2013-01-01   Получить данную работу даром  

 

Другие работы по теме:
  вернуться назад


Всі реферати, курсові і дипломні роботи на нашому сайті написані на українській мові. Кожну роботу ви можете скачати цілком або переглядати по сторінкам. Для швидкого знаходження роботи на потрібну вам тему скористайтесь пошуком. Ви також можете добавити свої реферати. Всі реферати доступні відвідувачам безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання рефератів в нашу базу. Ми не займаємось написанням чи виправлянням рефератів. Всі реферати добавлені користувачами нашого сайту, ми не несемо відповідальності за вміст рефератів. Всі авторські права на реферати належать їх авторам. Русская версия - Bokov.net.ru
Яндекс.Метрика