Нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємств. Охорона праці користувачів відеодисплейних терміналів

Контрольная работа, 22 стр.

Просмотров: 1169.

Нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємств. Охорона праці користувачів відеодисплейних терміналів

Зміст:

1. Нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємств 3
1.1.Закони з охорони праці 4
1.2.Типові інструкції з охорони праці 4
2. Охорона праці користувачів відеодисплейних терміналів 13
Список використаної літератури : 22

1. Нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємств
У будь-якій системі управління завжди є об‘єкт, котрим управляють, а також орган, що здійснює управління. В процесі управління цей орган отримує відповідну інформацію про стан об‘єкта і про стан зовнішнього середовища, в котрому знаходиться і з яким зв‘язаний керуючий орган. На підставі цієї інформації керуючий орган розробляє керівну інформацію та приймає рішення. На підставі прийнятого рішення керуючий орган впливає на керований об‘єкт.
Управління завжди здійснюється для досягнення відповідної мети. Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки, збереження здоров‘я та працездатності людини в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємопов‘язаних видів, що здійснюються суб‘єктом управління цілеспрямовано на об‘єкт управління.
Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
• Кабінет Міністрів України;
• Державний комітет України з нагляду за охороною праці;
• міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
• місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів.
Усі ці ланки діяльності в системі управління охороною праці діють з повноваженнями, визначеними Законом України «Про охорону праці».

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров‘я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Закон про охорону праці визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров‘я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров‘я і працездатності людини в процесі праці.
Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі - підприємство), на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах (далі - працівники).
Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів. У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж ті, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці визначає стаття 4.
• Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров‘я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
• комплексного розв‘язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;
• соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
• встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
• використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;
• здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
• забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об‘єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров‘я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
• міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Іноземні громадяни і особи без громадянства, які працюють на підприємствах, розташованих на території України, мають такі ж права на охорону праці, як і громадяни України (ст. 5).
У зв‘язку з підвищенням кількості аварій, травм, смертей на виробництві, а також кількості професійних захворювань, 11 квітня 2000 року був ухвалений Закон "Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нова редакція Закону про охорону праці, а також Програма вивільнення жінок із виробництв, пов‘язаних з важкою працею та шкідливими умовами, обмеження використання їхньої праці в нічний час. Програма розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих, Державна програма навчання та підвищення рівня знань населення України з питань охорони праці сприятимуть подоланню кризових явищ у системі охорони праці.