Вплив статусної позиції молодшого школяра

Курсовая, 40 стр.

Просмотров: 280.

Вплив статусної позиції молодшого школяра

ЗМІСТ

Вступ
Розділ І. Становлення соціально-психологічного статусу
молодших школярів як предмет науковогоаналізу
1.1. Основні напрямки дослідження соціально-психологічного
статусу учня в групі ровесників, що відбиті у вітчизняній
і зарубіжній психологічній літературі
1.2. Психологічні фактори розвитку міжособистісних стосунків
1.3. Особливості розвитку взаємовідносин у молодшому
шкільному віці
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження взаємозв‘язку
статусної позиції учня та успішності у навчанні
2.1. Методи, методики та організація експериментального
дослідження
2.2. Результатидослідження та їх аналіз
Розділ ІІІ. Психолого-педагогічні засоби регулювання соціально-
психологічного статусу молодшого школяра в групі ровесників
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Формування особистості продовжується і в молодшому шкільному віці в
міжособистісних стосунках під впливом оточення, у першу чергу, сім¢ї та
різних виховних інституцій. Важливе значення у цьому процесі належить
соціально-психологічним чинникам, пов‘язаним з різноманітними аспектами
соціального життя дитини - в оточенні дорослих, однолітків, у різних групах,
серед яких дуже рано істотну роль починають відігравати групи ровесників і,
зокрема, довготривалі (постійні) колективи в школі. Міжособистісні
стосунки, які виникають у цих групах, ставлення дітей одне до одного, їхні
взаємні оцінки та очікування - все це вагомі моменти гармонійного
особистісного розвитку кожної дитини. Формування гуманістично
спрямованої, відповідальної, впевненої у собі, з достатньо високою
самооцінкою, психічно здорової, щасливої особистості великою мірою
залежить від становища, яке вона займає у певному колективі.

Становище особистості у групі фіксується у понятті "соціально-
психологічний статус". Соціально-психологічний статус (далі СПС) - це
поняття, яке включає характеристики об‘єктивного становища дитини в
системі міжособистісних взаємин (ставлення до неї з боку ровесників,
обумовлене, перш за все, відповідністю її якостей і рольової поведінки
груповим нормам та вимогам) і суб‘єктивне відображення особистістю свого
об‘єктивного становища в групі (його усвідомлення, суб`єктивна оцінка,
переживання, очікування певного ставлення від оточуючих та
інтелектуально-емоційний відгук на нього).

З‘ясуванню різноманітних аспектів становлення статусу дитини в
колективі ровесників присвячено значну кількість робіт і вітчизняних, і
зарубіжних психологів. Зокрема, вивчалися питання впливу статусу на
емоційний та психічний розвиток дитини, на формування її особистості в
цілому (В.Р. Кисловська, Я.Л. Коломинський, А.А. Рояк, П.М. Якобсон,
M. Roff, S. Sells); досліджувалися соціально-психологічні чинники
детермінації статусу дитини дошкільного (Л.В. Артемова, Г.В. Іванова,
В.У. Кузьменко, О.І. Кульчицька, В.С. Мухіна, Т.В. Сенько, G.W. Ladd,
D. May) та шкільного (О.В. Киричук, Я.Л. Коломинський, П.О. Лахестик,
Х.Й. Лійметс, Р.Ф. Савіних, Л.С. Славіна, А.Б. Ценципер, M.A. Bany,
R.M. Evans, R.M. Lerner, T.V. Lerner) віку; особливості процесу усвідомлення
та переживання дитиною свого становища в системі взаємин колективу
(М.Й. Боришевський, Я.Л. Коломинський, Т.В. Сенько, Г.М. Счастна ); вікові
та індивідуальні особливості популярних і непопулярних дітей у групі
ровесників (О.В. Калягіна, О.О. Папір, І.М. Поспєхов, Т.О. Рєпіна,
О.О. Смирнова, Р.К. Терещук); шляхи корекції статусу дітей (Л.Н. Булатова,
Т.О. Рєпіна, А.А. Рояк, Т.В. Сенько, S.R. Asher, D.F. Hay, S. Oden,
S. Pederson).

У той же час низка питань становлення СПС залишилася недостатньо
з‘ясованою. Зокрема, СПС, який вивчався переважно в контексті
міжособистісних взаємин дітей, ніколи не виступав спеціальним об‘єктом
дослідження. Недостатньо розглядалося питання комплексного впливу
суб‘єктивних та об‘єктивних чинників на статусу. У дослідницькій практиці
не знайшла змістовного відображення проблема залежності статусу
особистості від успішності в навчальній діяльності. Дане питання лише
частково порушувалося у зв‘язку з проблемою психологічної готовності
дитини до шкільного навчання та її адаптації до нових соціальних умов. Явно
недостатньо уваги приділялося вивченню ефективних шляхів регуляції
статусу.

Нез‘ясованість названих аспектів становлення соціально-психологічного
статусу й обумовила вибір теми нашого дослідження: "Вплив статусної
позиції учня початковихкласів на успішність у навчанні".
Актуальність теми визначається гостротою, якої набуває у зв‘язку зі
здійсненням реформи шкільної освіти проблема більш ранньої підготовки
дітей до навчання у школі, підвищення їхньої готовності до взаємодії та
спілкування з учителем і, особливо, новим колективом ровесників. Вивчення
даної проблеми диктується потребами практики навчання та виховання у
початковихкласах школи.
Основні напрямки реформи школи передбачають перехід до шкільного
навчання з шести років. Шестирічкам, які приходять до школи, потрібна
допомога в адаптації до нової діяльності, до нової соціальної ситуації, до
нових відносин з дорослими і ровесниками. Діти, віднесені тепер до
школярів, мають ще багато спільного з дошкільниками, для них навчальна
діяльність психологічно не стала домінуючою. Необхідно полегшити за цих
умов дитині перехід від усе ще дуже значимої для неї ігрової діяльності до
навчальної, полегшити засвоєння нею нової соціальної ролі учня і
забезпечити безболісне входження в новий колектив ровесників.
Мета дослідження: вивчити психологічні особливості впливу СПС
дитини на успішність у навчанні.

Об‘єкт дослідження - соціально-психологічний статус дитини у групах
молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження - вплив статусної позиції учня початкових класів
на успішність у навчальній діяльності.
Гіпотеза дослідження: діти початкових класів дають оцінку своїм
ровесникам, насамперед, по тих якостях, які легко виявляються зовні
(наприклад, успішність у навчанні), а також по тих, на які найчастіше звертає
увагу вчитель.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені такі
завдання:
- проаналізувати основні напрямки дослідження соціально-
психологічного статусу учня в групі ровесників, що висвітлені у
вітчизняній і зарубіжній психологічній літературі;
- вивчити психологічні фактори розвитку міжособистісних стосунків
та проаналізувати особливості розвитку взаємовідносин у молодшому
шкільному віці;
- провести психодіагностичне дослідження з метою вивчення
соціальної позиції учня початковихкласів;
- охарактеризувати ефективні психолого-педагогічні засоби
регулювання соціально-психологічного статусу молодшого школяра
у групі ровесників.